Люди не дуже люблять ходити в музеї, особливо зоологічні. У більшості складається враження, що такі музеї дуже нудні. А ось зоологічний музей в Ужгороді готовий розвіяти всі сумніви відвідувачів. Саме цей музей покаже всю універсальність флори та фауни, змусить людину здивуватися і по-справжньому полюбити природу. Яка історія цього місця? Чому це місце таке цікаве? І чому абсолютно всі повинні відвідати його? Про це й буде говоритися у статті на uzhhorod.name.
Історія створення музею
Після закінчення Другої світової війни в грудні 1945 року керівник кафедри зоології та декан біології Іван Герасимович Рогал ініціював відкриття музею. Правда, музей називався зовсім по-іншому в той час. З моменту створення і до 1964 року офіційна назва була біозоологічний музей. Цей музей очолювала Катерина Григорівна Нестеренко, яка була випускницею Харківського університету імені Каразіна за спеціальністю “Біологія”. Перші експозиції були відправлені сюди з усієї Транскарпатії. Наприклад, були експонати з “Береговської”, “Рахівської” та “Мукачівської” гімназій. Окрім Транскарпатії, звичайно, листи були надіслані в інші міста країни з проханням про допомогу в поповненні музейних матеріалів. Але це не було головною проблемою музею. Найважливішим на той час було утворення високопрофесійної команди, яка в той час мала статус наукової частини університету.
Що представлено в музеї?
У зоомузеї фауна представлена з усіх океанів і континентів. Один з найрідкісніших представників фауни, що розташовані в зоологічних музеях Ужгород: нанду, африканський страус, фламінго темного альбатроса, привезений сюди з Індії, песець, жаба-бик з Північної Америки, летюча жаба з острова Ява, качконіс, гігантський кенгуру і страус-ему з Австралії, бенгальський тигр і тибетська мавпа з Південно-Східної Азії, червоний копал і медузи з Баренцевого моря та риба-прилипала, морський коник з Індійського океану. Звичайно, це далеко не повний список тварин, які представлені в зоологічному музеї, але одні з найрідкісніших у світі. Фауна Закарпаття у музеї також представлена. Наприклад, тут знаходиться величезна кількість хижих птахів і сов, яка була зібрана ще в XX столітті натуралістом Олександром Грабарем. Цю колекцію він збирав дуже довго на території всього Закарпаття та Східної Словаччини. Саме її визнали найкращою колекцією у всій Центральній Європі.
Але перлина музею – це колекція тропічних жуків. Особливо цінуються ентомологічні колекції жуків-турунів Закарпаття В. І. Пономарчука, напівтвердокрилі комахи українського регіону Г. М. Рошка, комахи-етномофаги короїди Українських Карпат О. О. Гириця. Є в музеї і досить цікава колекція рогів копитних. Цю колекцію зібрав С. Лаудон – професор однієї із закарпатських гімназій.
Люди, які створили сучасний вигляд зоологічного музею
Першим після директора співробітником, який був зарахований у січні 1946 року, був Й. Й. Бокшай, який у майбутньому стане заслуженим художником України. Він був працівником біозоомузею і займався розробкою художньої виставки. Після нього працювати взяли лаборанта С. П. Долгоша, старшого наукового співробітника О. О. Грабаря та препаратора М. Поповича.
Найбільш виділяється на тлі інших співробітників саме Грабар. Він уже на той момент був ужгородським натуралістом, високопрофесійним таксидермістом і орнітологом-любителем. Він був випускником Будапештського університету, а згодом і вчителем Ужгородської гімназії. Як уже говорилося вище, він створив колекцію опудал хижих птахів і сов.
У 1947 році на роботу були залучені дослідники І. Д. Сідоренко, Г. М. Хижняков, молодший дослідник В. М. Заблоцький та старший дослідник В. І. Пономарчук. Робота кипіла, і музейна експозиція почала поповнюватися новими тваринами.
Основним куратором зоологічного музею був Ілля Іванович Колюшев. Він працював з моменту відкриття в 1945 році і продовжував би працювати, якби не помер 1 жовтня 1967 року. Саме ця людина зробила величезну кількість наукових зоологічних експедицій. Він поїхав в експедицію в Карпати, зібрав колекцію тварин цього регіону, яка, звичайно, поповнила фонд зоологічного музею Ужгородського університету.
Але крім нього свій внесок в розвиток музею зробили М. Кучеренко, В. Пономарчук, М. Келентей, Л. Киричук, І. Кушнір, Ю. Мателешко та багато інших фахівців. Експозиція та фонди музею постійно поповнювалися. Співробітники зоологічного музею, вчені та навіть студенти поповнювали колекції за рахунок експедицій в Азербайджан, на Кавказ, в Асканію-Нову та багато інших місць СРСР. Крім цього, між зоологічним музеєм Закарпаття неодноразово проводився обмін із музеями інших міст, таких як: Ташкент, Львів, Ленінград, Томськ, Самарканд, Москва та Одеса. Саме завдяки всім цим діям експозиція музею у ХХІ столітті налічує понад п’ять тисяч експонатів. І це далеко не все. У фондових приміщеннях зберігається колекція, яка налічує близько 150 тисяч одиниць риб, комах, земноводних, птахів та ссавців. За час свого існування музей перетворився із допоміжної навчальної структури на заклад, який відіграє роль центрального наукового центру на Закарпатті. Музей зробив величезний внесок у зоологічне виховання молоді.
Власний внесок також зробили: А. М. Григор’єв, С. Я. Ормош, В. А. Чумак. Ці люди були учнями радянських ентомологів ленінградських професорів Г. С. Медведєвцем та А. Л. Крижанівського.
Музей в ХХІ сторіччі
На базі цього музею проводяться природоохоронні заходи. Наприклад, тут висвітлювалася тема збереження кажанів, ведеться облік деяких груп птахів та періодично відбувається виїзд для обліку земноводних у період їхньої активної міграції. Це лише мала частина заходів, що проводяться в музеї. Такі виїзди вчених на природу несуть у собі мету обліку в природі різних груп тварин. Звичайно ж, музей провадить також просвітницьку діяльність через різні ЗМІ. Працівники музею висвітлюють зміни у складі раритетної фауни, зокрема через списки тварин, які виставляються на сайті “Раритетна фауна Карпат”. Співробітники музею беруть участь у багатьох регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференціях. Одними з найголовніших є Міжнародна науково-практична конференція “Ужгородські ентомологічні читання”, конференція молодих науковців та студентів Ужгородського національного університету, конференції професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету та щорічної Міжнародної теріологічної школи-семінару.
Загалом, Зоологічний музей в Ужгороді займає дуже важливе місце як у збереженні культурно-історичної та наукової спадщини Закарпаття, так і у прийнятті рішень у поступовій реорганізації та переоцінці старих поглядів на збереження природи.