Для Закарпаття очищення стічних вод має життєво важливе значення. Забруднення водойм і ґрунтових вод господарсько-фекальними та промисловими стоками могло б призвести до серйозних екологічних наслідків. Але якщо очищення проводиться ефективно, це допомагає зберегти екосистему, захищаючи здоров’я людей, тварин і рослин. Які проблеми з очищенням стічних вод існують у нашому регіоні та які методи застосовуються – розповідаємо на uzhhorod.name.
Проблеми очищення стічних вод на Закарпатті
Станом на 2020-ті роки міські очисні споруди Ужгорода щодоби опрацьовують близько 50 тисяч кубічних метрів стічних вод у суху погоду й 80 тис. кубометрів під час опадів. Водоканал головного міста регіону повідомляє, що загальна площа території очисних споруд становить понад 14 га.
Переважно очисні споруди забезпечують на Закарпатті очищення стічних вод на стабільному рівні, проте є проблема. Ті з них, що були збудовані ще 1975 року, потребують серйозної реконструкції. Вони були розраховані на меншу кількість стічних вод і на іншу концентрацію забрудників. Крім цього, система фізично зношена і, як то кажуть, морально застаріла.
Комплексна реконструкція, впровадження інноваційних технологій – це те, про що давно говорять екологи регіону. КП «Водоканал міста Ужгород» запевняє, що вживає необхідних заходів, але вони стосуються переважно зменшення концентрації шкідливих речовин у зворотних стічних водах.
В інших містах Закарпаття ситуація подібна – система очищення працює, але зі скрипом. Наприклад, у Хусті потреба в оновленні наявних інженерних систем стояла гостро вже з початку проголошення незалежності України. Проблема каналізаційних стоків особливо потребувала уваги в частині міста з сучасною системою очищення – мікрорайоні, що охоплює понад 400 домоволодінь, зокрема багатоповерхові будівлі.
А якщо говорити про регіон загалом, то можна додати ще такі проблеми:
- Хімічне забруднення – стічні води містять кислоти, луг, нафтопродукти, пестициди тощо.
- Втрата природного самоочищення – мазут і хімічні речовини знищують мікроорганізми, які очищають воду.
- Надто жорсткі нормативи – українські стандарти очищення води вимагають великих інвестицій, які регіональний бюджет покрити не в змозі.
- Відсутність комплексної стратегії – проєкти реалізуються досить повільно.
Чи знайдені ефективні рішення?
Методи очищення стічних вод: закарпатський досвід
Ось що ужгородський водоканал розповідає про методи очищення стічних вод міста. Це інформація стосується саме обласного центру, вона може бути подібною в інших містах, але все ж має регіональну специфіку.
Процес очищення стічних вод відбувається у два етапи: механічний та біологічний.
На першій стадії механічного очищення встановлено решітки, які затримують великі тверді відходи. Оператори регулярно видаляють це сміття, щоб запобігти засміченню системи.
Наступний етап – пісковловлювачі. Тут вода очищається від мінеральних домішок: важкі частинки піску осідають на дно й механічно видаляються. Потім цей пісок гідроелеваторами транспортується на піскові майданчики.
Далі стічні води потрапляють у радіальні первинні відстійники. У цих резервуарах осідають нерозчинені органічні частинки, жири та легкі домішки. Осад і жирові відкладення перекачуються помпами на мулові майданчики.
Очищена від великих забруднень вода через підземні трубопроводи спрямовується до аеротенків, де розпочинається біологічне очищення. А як щодо хімічних способів? Теоретично їх теж можна застосувати.
До хімічних способів очищення стічних вод належать методи, які базуються на використанні спеціальних реагентів для видалення забруднень. Вони ефективно усувають розчинені речовини, важкі метали, токсичні сполуки та суспензії, які не піддаються механічному або біологічному очищенню. Основними методами є коагуляція, флотація, нейтралізація, окиснення та адсорбція. Такі процеси застосовуються на деяких промислових підприємствах Закарпаття, де в стічних водах містяться складні органічні та неорганічні сполуки.
Коагуляція – це метод, при якому до води додають коагулянти (наприклад, сульфат алюмінію або хлорид заліза), що змушують дрібні частинки забруднень об’єднуватися в більші згустки (флокули), які потім легко осідають або відфільтровуються. Флотація, своєю чергою, полягає в подачі у воду дрібних бульбашок повітря, які чіпляють на себе забруднення й підіймають їх на поверхню у вигляді піни, що потім видаляється. Обидва методи допомагають значно зменшити вміст твердих частинок у воді й підвищують ефективність подальшого очищення.
Сучасні методи очищення стічних вод, які застосували на Закарпатті
Варто зазначити, що не лише Ужгород запровадив деякі сучасні методи очищення стічних вод у регіоні. Закарпаття в цілому стало пілотною територією для впровадження інноваційних автономних систем. Є кілька цікавих прикладів і з інших міст.
У Хусті запустили унікальний модуль, який працює без підключення до централізованої мережі водовідведення. Його встановили ще 28 січня 2023 року, після чого розпочалося тестування. Система охопила близько 2000 дворогосподарств і стала першою в Україні подібною установкою, адаптованою для житлових мікрорайонів.
Проєкт реалізовано за підтримки французького уряду та франко-української компанії BETEN International. Після переговорів із Хустською міською радою модуль розмістили на вулиці Садовій. Крім того, у межах ініціативи в селищі Вишково та Золотарівській школі I–III ступенів встановили обладнання для очищення питної води від компанії LMS FRANCE.
Модуль для очищення стічних вод розроблений компанією COHIN Environnement під керівництвом Себастьяна Коена. Його головна перевага – швидке встановлення й простота обслуговування, адже вся система розміщена в контейнері, що дозволяє швидко розгортати її навіть у складних умовах.
Однією з особливостей модуля є біологічне перероблення мулу за допомогою дощових черв’яків. Цей процес дозволяє отримувати екологічно чистий компост, який можна використовувати в сільському господарстві. Технологію компостування розробила компанія VerAgrow.
Закарпатська область стала майданчиком для тестування цієї системи не випадково: регіон залишається одним із найбезпечніших в Україні. Важливо, що такий модульний підхід дозволяє запускати очисні споруди значно швидше, ніж традиційні, будівництво яких може тривати до п’яти років.
Трохи пізніше, у 2024 році, сучасні модульні системи очищення стічних вод стали впроваджувати й у Тячеві. У межах грантового проєкту уряду Франції тут вирішили звести станцію, здатну очищати 500 кубометрів стічних вод на добу. За необхідності її потужність можна збільшити, додаючи нові модулі.
Система працює за контейнерним принципом, включаючи етапи механічного й біологічного очищення, а також резервуари для збору мулу. Очищена вода може використовуватися для технічних потреб, а муловий осад слугуватиме добривом. Це рішення відповідає сучасним європейським екологічним стандартам і дозволяє швидко налагодити ефективне водовідведення в місті без багаторічного будівництва традиційних очисних споруд.
Також на Закарпатті розглядають можливість впровадження словацького досвіду, зокрема технологій Ekoservis Slovensko, що дозволяють ефективно очищати воду за допомогою компактних і економічних очисних споруд. Використання типових проєктів дає змогу знизити витрати на 30–50 %. Автономні очисні системи із дистанційним моніторингом забезпечують стабільну роботу без необхідності постійної присутності персоналу, а це особливо важливо для віддалених населених пунктів.Подібні інженерні рішення активно використовуються й в інших країнах. Дізнайтеся, що придумали у Вроцлаві.
