Ідея вітрової енергетики полягає в тому, щоб знизити викиди парникових газів і, таким чином, частково пом’якшити кліматичну кризу. Закарпаття є просто ідеальним краєм для створення альтернативних джерел енергії. Але, як і в будь-якого виду енергії є свої побічні ефекти, які так чи інакше впливають на навколишнє середовище. Тому бездумно наставити велику кількість вітряків та сонячних панелей є дуже нераціональним рішенням. То які вітряки існують на Закарпатті? Які перспективи цього виду енергетики? І які наслідки у видобутку енергії вітру? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Потенціал вітрової енергії Закарпаття
Серед усіх регіонів України саме Закарпатська область має унікальний потенціал поновлюваних енергетичних ресурсів, які придатні для розвитку енергетики. Саме Закарпаття є єдиною областю, де можна у випадку суворого дотримання природоохоронних вимог сумарний потенціал технічно доступних ВЕС у 2 рази перевищує потреби регіону в електричній енергії. Закарпатська область має третину загальноукраїнського потенціалу енергетичних ресурсів. Це дані без урахування вітрових енергетичних ресурсів, потенціал яких є чималим у гірській місцевості Закарпаття, особливо на гірських долинах без лісів. Сумарний потенціал поновлюваних ресурсів Закарпаття становить понад 45 мільярдів кВт на рік.
Останнім часом інвестори виявляють підвищений інтерес до освоєння зеленої енергетики Закарпатської області. Цьому сприяє чималий “зелений” тариф, яким державою гарантується придбання виробленої “зеленої” енергії до 2030 року.
Чим небезпечні вітряки на Закарпатті
Над Боржавою літає безліч птахів, що подорожують через пів світу. Незважаючи на це, на гірському хребті хочуть звести понад три десятки вітряків.
Ці вітряки виробляють електроенергію, яку називають зеленою. І в той же час із Боржави витісняють птахів, які збирають ягоди та тікають із великих міст. Для птахів вітряки становлять просто величезну небезпеку, тому що значна частина цих птахів летить на рівні, де крутяться лопаті.
Частина птахів, можливо, і зможе проскочити, а інші можуть бути збиті або змінять маршрут свого польоту. І до кінця невідомо, чи буде новий шлях таким же безпечним, як їхній, вже перевірений часом, чи ні.
Безумовно, річ не лише у знищенні деяких видів птахів. Вітряки, на перший погляд, не надто шкодять дикій природі, якщо абстрагуватися від перелітних птахів. Все через те, що споруди хоч і високі, але їхня площа відносно невелика.
Але це лише на перший погляд. Охоронці природи стверджують, що будівельний майданчик для одного вітряка займає приблизно два гектари. Як мінімум на цій території буде знищено трав’яний покрив, вирубано ліс, а ґрунт оновлюватиметься дуже повільно.
Поверхневий пласт буде знищений і там, де прокладатимуться підземні кабелі, і на місці доріг, які необхідні для важкого транспорту, щоб доставляти матеріали для вітряка.
Також через величезну кількість вітряків у період дощів вода може не затримуватися, а злітати з гір і призводити до швидкого формування паводків. Але це матиме й протилежний ефект. У періоди, коли дощів немає, полонина не зможе віддати воду, яку вона мала накопичити. Через це рівень води в річках може падати із величезною швидкістю.
Крім цих проблем, також можуть початися зсуви та безліч сіл також відчують на собі весь жах можливих наслідків. Саме тому деякі закарпатці із гірських районів виступають проти зведення вітряків.
Плюси зведення вітряка в Закарпатській області
Питання впливу проєкту на соціально-економічний розвиток регіону вивчали багато фахівців. За словами експертів, Воловецький район ще за часів СРСР спеціалізувався з розміщення інфраструктурних проєктів. Тому будівництво нового вітряка буде чудовим вливанням коштів у цей район. А ось у Міжгірському районі добре розвивається туризм і будівництво вітряка може сильно перешкодити цьому.
Незважаючи на всі недоліки вітрової енергії, на сьогодні саме цей метод є одним із найчистіших і найбезпечніших видів електрогенерації.
У Воловецької ВЕС загальна проєктована потужність близько 120 МВт, загальна чисельність вітряних млинів 34 одиниці. Щорічна генерація екологічно чистої електроенергії очікується на рівні приблизно 423 000 МВт на годину. Загальна площа території ВЕС становитиме 306 041 гектарів. Для розміщення однієї вітрової турбіни потрібно менше ніж 0,5 гектарів землі.
Щорічно завдяки ВЕС зменшуються викиди в атмосферу CO2, SO2, оксиду азоту, зменшуючи ризик парникового ефекту та забруднення атмосфери.
Понад те, традиційні теплові електростанції використовують для генерації енергії теплопаровий цикл, тобто потрібно чимало води. ВЕС у воді взагалі не потребує. Територія навколо може використовуватись для сільського господарства чи туризму.
І крім усього вищезгаданого ті, хто будує вітряк, платять за оренду землі в місцеві бюджети близько 50 тисяч євро. Також вклад у соціальний розвиток районів становить 50 тисяч євро додаткових витрат. Ну і, звичайно ж, за умови початку будівництва сплачуються річні податки та збори до місцевих бюджетів, які становитимуть близько мільйона євро.
Сучасна ВЕС
10 січня 2024 року на Закарпатті закінчили будівництво першого вітряка “Вітряного парку Островського” у гірському селі Нижні Ворота. Вітряк був встановлений на кордоні Закарпатської та Львівської областей. Вітротурбіна з одиничною встановленою потужністю 4,8 МВт має висоту вежі 120 метрів і діаметр ротора 152 метри.
Стало відомо, що проєкт запроваджує компанія “УК “Вітряні парки України”, яка переїхала на Закарпаття зі сходу країни після початку повномасштабного вторгнення.
За технічними характеристиками цей вітряк є вітротурбіною середнього розміру, порівняно з іншими вітротурбінами, які працюють на території України. Він був першим із десяти, які заплановані в цьому місці для встановлення. Після встановлення першого вітряка почалася процедура перевірки впливу на довкілля другого апарату.
Загальна встановлена потужність, за словами творця запланованої ВЕС, становитиме 80 МВт. Обсягу електроенергії достатньо для щорічного забезпечення 50 тисяч домогосподарств. Вироблена електроенергія йтиме до єдиної енергетичної системи України.
Також варто зазначити, що договір про соціальне партнерство, укладений між Нижньоворітською громадою та “Вітряним парком Островським”, перешкоджає спрямуванню 3% доходу від продажу електроенергії до бюджету товариства. У щорічному еквіваленті – це майже півтора мільйона гривень.
Хоча багато людей були проти зведення вітряка в цьому місці, але все ж таки судові слухання були проведені. Суд у свою чергу запевнив, що серйозних проблем вітряк не викличе. Тепер компанія намагається виграти судову справу, щоб побудувати вітропарк на гірській долині. Яким буде рішення суду? Скоріш за все, позитивним, адже вітряки в цій частині області нікому не заважають і не викликають проблем із навколишнім середовищем. Насправді це і є найголовнішою ціллю будь-якої станції з виробки електроенергії. Тому, скоріше за все, на цьому місці закарпатці зможуть побачити справжній парк вітряків.