На Закарпатті з давніх-давен існує мистецтво пасічників. Мед тут любили ще з давніх часів. Тому не дивно, що навіть у ХХІ столітті є сім’ї, які заробляють на збиранні меду. І, звичайно ж, абсолютно кожен пасічник має свої секрети збору, обробки та продажу своїх медоносних виробів. При чому хтось продає мед для вживання, а хтось з лікувальною метою. То хто продає мед на Закарпатті? Які секрети у майстрів? І що відбувається на Закарпатті, щоб підтримувати давні медоносні традиції? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Хустська родина пасічників Закарпаття
Хустська сім’я бджолярів виготовляє унікальні на всій території Закарпатської області препарати з меду, пилку та прополісу. Продають все у власному крафтовому магазині.
Глава сімейства Віктор Папп зазначає все, що дають бджоли є справді народно. медициною. Що б сім’я не дістала з вулика, будь-який продукт, має позитивний ефект на здоров’я. Навіть сама бджола має лікувальні властивості.
Історія бджільництва сім’ї Папп триває вже понад півтори сотні років. Старший член сім’ї – дідусь Василь – в одному з інтерв’ю місцевому телеканалу говорив, що всі в їхньому роді довгожителі саме завдяки цілющим бджолиним продуктам. Батько Василя, як і він, все життя розводив бджіл та прожив цілих 93 роки.
Василь Папп наголошував, що займається бджолами із раннього дитинства. І навіть у 90 років він здоровий, має чудовий апетит та сон. Навіть у 93 він щодня вживає продукти, що містять їх домашній мед. Більше того, навіть у такому похилому віці він все одно займається бджолами. Хоч кусають бджоли його досить часто, все ж таки такий почесний бджоляр казав, що бачить певне лікування в цьому.
Віктор Папп починав лише з двох вуликів у передмісті Хуста. Загалом через кілька років його пасіка налічувала вже 20 вуликів, які розташовувалися у всіх районах Закарпатської області.
Пилок бджолярі висушують у спеціальній шафі, після чого її додають у продукцію. Рецептуру препаратів із додаванням квіткового пилку тримають у секреті. Над нею сім’я працює вже не перший рік, постійно змінюючи склад та, звичайно ж, дозування окремих інгредієнтів.
Вже готовий продукт фасують у тару, наклеюють етикетку та продають у магазині. Розробник рецептур Вікторія Папп в інтерв’ю одному місцевому телеканалу зазначала, що медовий продукт може вилікувати будь-яку хворобу. Бджолярі завжди збирають бджолиний віск та пилок, які пізніше стануть інгредієнтами лікувальних продуктів.
Інша родина пасічників
Анатолій Лендел очолює “Об’єднання бджолярів Іршавщини”. Разом із дружиною вони розмножують породу “Карпатська бджола”. Анатолій Лендел наголошує, що ця європейська популяція, поширена в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій та, звичайно ж, Закарпатській областях. Цей вид бджіл називають “Карпаткою”.
Розмноження бджіл, за словами подружжя Ленделів, займає кілька етапів. Спочатку відбувається відбір личинок маток у сім’ях. Лише одна бджолина родина може жити в одному вулику.
Анатолій Лендел також розповідає, що на рамочці розташований бджолиний розплід, але їх із дружиною цікавить бджолиний розплід, який спочатку має личинкову форму. Приблизно цей процес відбувається від 12 до 24 години. Подружжя Ленделів саме візуально помічає, як виглядає ця личинка, яка буде майбутньою маткою, тому що запліднена матка завжди несе запліднені та незапліднені яйця.
Після цього зібрані личинки маток переносять у спеціальні миски, які виготовлені з воску. Роблять цю миску за допомогою спеціального шпателя.
Ці миски поміщаються на спеціальну рамку та відправляють на виховання до бджолиної родини.
З інкубатора сформовану матку ставлять на квітку для запилення або відправляють відразу на пасіку. Також подружжя Ленделів штучно запліднює матку за допомогою спеціально придбаного приладу.
Там подається вуглекислий газ і матка засинає, бо це є своєрідним наркозом. Тоді подружжя проводить певні маніпуляції. Найперша маніпуляція – це відбір біоматеріалу від трутня, якого вибирають із бджолиних сімей. Потім матку, яка була відібрана, розкривають, тобто її утворення, куди мають запровадити біоматеріал. Через спеціальний капіляр вводиться біоматеріал того самого відібраного трутня в невеликій кількості.
Таких штучно запліднених маток використовують лише для потреб. Ці запліднені матки Марія Лендел досліджує у нуклеусному парку. Звичайно ж, подружжя Лендел збирає мед цих бджіл, який по-своєму смачний. Цей мед йде для власного вжитку або ж на продаж.
Фестиваль-ярмарок “Медовий Спас”
Безліч пасічників з усієї території Закарпаття з’їжджаються на фестиваль бджолярів до Ужгорода. Це їхній секрет маркетингу, адже багато людей також приїжджають на цей фестиваль і таким чином можна знайти нових клієнтів. Ідейний натхненник фестивалю, голова Асоціації бджолярів Закарпаття Володимир Лях розповів про традиційне свято меду, а також зазначив, що на фестивалі щороку збирається близько десятка найкращих бджолярів краю.
Також у період фестивалю проходить невелика концертна програма, на якій кожного року з’являються нові обличчя.
Щорічно “Медовий Спас” відбувається за ініціативою Асоціації бджолярів Закарпаття за підтримки Ужгородської міської ради.
На фестиваль Медовий Спас щорічно приєднується приблизно 40 закарпатських виробників. До речі, на ярмарку присутні не лише пасічники, а й виробники сиру, ковбас, вина тощо. Також на фестивалі є сувенірна продукція, яку привозять закарпатські умільці.
Але найголовніше, що є на фестивалі, так це процес виготовлення меду. На фестивалі завжди представлений вулик, де кожен бажаючий може поспостерігати, як професійний пасічник збирає мед. Також будь-хто з присутніх може підійти та скуштувати найсмачніший мед. Більше того, біля деяких наметів була різноманітна смакота з медом усередині. І хоч на святі представлені й інші вироби, люди все ж таки віддають перевагу саме медовим. Навіть вино не так люблять, а віддають більше перевагу медовусі. Учасники фестивалю згодні розповісти всім охочим секрети її виготовлення та навіть проводять майстер-класи. Абсолютно кожен відвідувач залишається задоволеним після такого заходу.
Висновки
Робота з бджолами завжди вимагала величезного досвіду – вміння контролювати бджолині міграції, знання їхніх дій та способів приборкання, збору меду, обробки його тощо.
Але всьому цьому за великого бажання можна навчитися. Людство вже давно розгадало таємниці життя бджолиної сім’ї, виробило надійні способи управління бджолами. І, не дивлячись на це, людині ще потрібно багато дізнатися про життя бджіл. Бджола й в XXI столітті приковує погляди вчених, практиків і всіх тих, хто просто обожнює природу, вміє цінувати її красу і досконалість. Люди щодня продовжують вивчати цих комах, не розуміючи іноді їх, здавалося б, досить простих речей в їх поведінці. Тому не дивно, що Марія Лендел, як і її колеги, використовує їх у наукових цілях, а не тільки для вживання продуктів їх життєдіяльності.
Загалом людям доведеться ще багато дізнатися про бджіл, але не дивлячись на це навіть зараз знань вистачає, щоб використовувати бджіл для потреб людства. Закарпаття буде й далі розвивати медовий бізнес і можливо колись стане головним бджолиним регіоном всієї Європи.