Закарпаття славиться на всю Україну своєю природою. Тому не дивно, що тут народилася людина, яка вирішила повністю пов’язати своє життя з нею. Степан Стойко є просто вродженим біологом та природознавцем, який зробив безліч відкриттів за своє життя. Більше того, ця людина передавала свої знання майбутнім поколінням, за що багато хто їй нескінченно вдячний. Як прожив своє життя цей талановитий біолог? Які відкриття у галузі біології він зміг зробити? І які нагороди він одержав за свої відкриття? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Початок життя майбутнього біолога
Степан Стойко з‘явився на світ 14 березня 1920 року в селі Кричеве Тячівського району Закарпатської області. Родина була багатодітною, а батько був священником. Навчався Степан у звичайній гімназії в місті Хуст, де в 1909 році було розміщено уряд Підкарпатської України. У 1945 році майбутній учений переїжджає до Львова, щоб здобути вищу освіту. З того часу він залишився там жити.
Він навчався у Львівському сільськогосподарському інституті, який закінчує в 1949 році. У 1955 році майбутній біолог захищає кандидатську дисертацію в інституті ботаніки АН УРСР у місті Києві. Його керівником був академік Петро Погребняк. В 1969 році Степан Стойко захистив докторську дисертацію, яка була присвячена дубовим лісам українських Карпат.
З початком Другої світової війни Степан Стойко починає працювати звичайним вчителем в Закарпатській області, а вже після того, як закінчив університет лісничим Ужгородського лісгоспу. Згодом він став доцентом кафедри Львівського лісотехнічного інституту, а через кілька років старшим науковим співробітником Державного музею УРСР. Також за своє життя він встиг попрацювати заступником відділу охорони природних екологічних систем у природничому музеї. Паралельно із цим 15 років вів курс “Охорона природи” на одному з факультетів Львівського національного університету імені Франка.
Подальше життя
Насправді, саме Степан Стойко вперше читав курси “Охорона природи” у західному регіоні України. З цього часу професор Стойко сприяв розвитку на факультеті природоохоронної справи. У 1987 році на географічному факультеті створено кафедру раціонального використання природних ресурсів та охорони природи, яку очолив професор Ю. Туниця. Професор Стойко також читав спецкурс “Охорона природи у зарубіжних країнах” та керував дипломними роботами на природоохоронну тематику у студентів кафедри. Разом із професором К. Геренчуком, професором Г. Міллером, кандидатами географічних наук В. Шушняком та Д. Кричевською проводив ландшафтно-екологічні дослідження в Карпатах та басейні Дністра, за результатами яких опубліковані оригінальні статті в зарубіжних журналах. Професор Степан Стойко був науковим керівником кандидатських дисертацій на географічному факультеті.
У 1999 році на кафедрі геоморфології та палеогеографії створено лабораторію інженерно-географічного природоохоронного та туристичного досліджень, а у 2003 році на географічному факультеті організовано спеціальну кафедру туризму. Усі вищезгадані підрозділи очолював у свій час великий біолог. Наукова діяльність Степана Михайловича була багатогранною. Вчений зміг охопити фітобіологію, флористику, біологію деревини, лісову термінологію, охорону природи, історію науки. Саме в цих областях учений опублікував самостійно 10 наукових монографій, три навчальні посібники з охорони природи та понад 400 наукових статей. Основними науковими монографіями можна назвати наступні: «Охорона природи українських Карпат та прилеглих територій», «Заповідники та пам’ятки природи українських Карпат», «Флора та рослинність карпатського заповідника», «Заповідні екосистеми Карпат», «Біосферна резервація Східні Карпати», «Ужанський природний Національний парк. Поліфункціональне значення».
Більшість наукових праць Степана Стойка були саме про Карпати. На думку професора Стойко, в Карпатах порушено екологічний баланс, що спричинило часту появу таких стихійних процесів, як повені, снігові лавини та вітряки. Професор Степан Стойко вивчав природні антропогенні причини їх виникнення та обґрунтував систему заходів щодо їх запобігання. Крім Карпат, професор також ознайомився з іншими гірськими регіонами. Він здійснив екскурсії до Криму, Уралу, Кавказу, зміг побувати в Шумавських горах, відвідав польські та словацькі Татри, вивчив заповідні об’єкти в угорських та румунських Карпатах.
Галузь досліджень
Наукова діяльність професора Стойка пов’язана з регіонами Розточчя, Західного Поділля та, звичайно, Карпат. Основні наукові напрями – лісова екологія, лісівництво, лісознавство, лісова геоботаніка, біогеографія, охорона природи та заповідна справа. У Карпатах серед поширених букових лісів, досліджував і виявив реліктові локалітети ялини, липи крупнолистої, дуба скельного, тиса ягідного, ялівцю козацького, які збереглися з раннього та середнього голоцену та цікаві для післяльодовикової історії розвитку лісів. На основі своїх методів досліджував високу диференціацію рослинного покриву в Українських Карпатах, виділив 10 вегетаційних ступенів та встановив два варіанти поясності на південно-західних та північно-східних макросхилах.
У процесі дослідження дубових лісів Карпатської гірської системи вчений виявив у Закарпатті острівні локалітети нових для флори України південноєвропейських видів дубів. Також він вивчив їхню структуру. На основі екологічних та лісотипологічних досліджень професор Степан Стойко зміг обґрунтувати напрями відновлення дубових лісів та екологічних засад ведення наближеного до природи лісівництва. Результати багаторічних досліджень він зміг підсумувати у монографії «Дубові ліси Українських Карпат: екологічна характеристика, відновлення, охорона».
Смерть Степана Михайловича
Завдяки старанням видатного природоохоронця регіональний ландшафтний парк «Надсянський» є складовою словацько-українсько-польського біосферного резерву «Східні Карпати», який комісія МАБ ЮНЕСКО включила до міжнародної мережі біосферних резерватів у 1999 році. Також професор належав до українських науковців, які спільно з польськими природоохоронцями обґрунтували доцільність відкриття на базі прикордонних територій біосферного резервату «Розточчя». Закарпатська частина резервату ЮНЕСКО включив у 2011 році до всенародної мережі біосферних резервів. На інтерв’ю на честь свого столітнього ювілею Степан Михайлович сказав, що він зробив усе, що міг, для збереження природи. За своє життя Стойко зміг опанувати словацьку, чеську, угорську, польську, російську і, звичайно ж, українську мови.
Помер великий біолог Степан Михайлович Стойко 22 жовтня 2020 року у Львові на 101 році життя. Він до останнього працював над своїми науковими роботами. Ця людина прожила життя заради порятунку природи. Всі його роботи направлені на те, щоб люди перестали забруднювати її та почали відновлювати. Він прожив щасливе і довге життя, а також багато чого залишив своїм нащадкам. Тож можливо варто задуматися, що саме хотів сказати Степан Михайлович Стойко?