На Закарпатті існує безліч ферм. Наприклад, тут є буйволина ферма, ферма страусів, равликова ферма, форелева ферма і, звичайно ж, оленяча ферма. Кожна ферма унікальна. І найцікавіше те, що на фермах щодня проводять екскурсії. Такі екскурсії будуть унікальним досвідом як для дітей, так і для дорослих. Багато людей приїжджають на Закарпаття з іншої частини України, щоб просто подивитися на плямистих оленів або як проходить розведення цього виду тварин. То де ж розташована оленяча ферма? Чим там можна зайнятися? І що кажуть про це відвідувачі? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Історія ферми
Оленяча ферма єдина не лише на Закарпатті, а й у всій Україні. Вона була заснована ще в далекому 1987 році. Саме тоді після ліквідації колгоспу завезли перших оленів. Навіщо взагалі хтось захотів розводити плямистих оленів? Господарі ферми створили її, щоб видобувати зі зрізаних рогів парнокопитних спеціальну речовину. Ця речовина називається пантокрин і вона має лікарські властивості. Його застосовують при перевтомі, неврозах, неврастенії, гіпотонії, слабкому серцевому м’язі, а також для підвищення працездатності. У ті часи це було просто надзвичайно прибутковою справою та давало великі гроші. Весною олені скидали свої роги, які збирали працівники ферми. У липні виростали нові ріжки – панти – й так кожного сезону. Панти – це м’які відростки, що залишаються після зрізування рогів. При цьому м’ясо чи шкуру з оленів не знімали. Забирали лише панти.
Цікаво також, що панти можуть вирости за день аж на 5 сантиметрів і вже за 2 місяці вони знову будуть готові до зрізання.
Після розвалу Радянського Союзу ферма стала збитковою, за нею ніхто не дивився, тварини знаходилися в жалюгідному стані, працівникам в той період не виплачувалася заробітна плата. З усіх цих причин поголів’я худоби почало дуже швидко скорочуватися, а через це була загроза закриття. Але у 2003 році ферму викупив приватний підприємець та відновив господарство до потрібного рівня. Спочатку ферма продовжила свою основну роботу – розводити оленів та отримувати з них панти. Хоча вже тоді цю ферму активно починають розвивати й з туристичною метою. Саме в цей період часу всі бажаючі могли замовити екскурсію та поспостерігати як живуть дивовижні плямисті олені. Михайло Бугаш, власник оленячої ферми, стверджує, що розводить оленів суто з туристичною метою, тому що в Україні фармацевтичні компанії приймають оленячі панти за дуже низькими цінами. Це стало банально невигідно.
Плямистими оленів називають через їх специфічне яскраво-жовтогаряче забарвлення, на якому видніються білі плями. Але таке забарвлення у них буває лише влітку. Взимку їх забарвлення стає більш тьмяним і не таким гарним. Плями на їх вовні стають не такими помітними взимку. Плямисті олені – дуже хитрі тварини. Коли на вулиці холодно, вони збираються біля воріт фермерства, де можна поласувати сіном з великої копиці. А ось коли настане весна, то вони тікають у ліс. Олені дуже не люблять, коли їх чіпають за роги.
Історична батьківщина цих оленів – Приморський край. Гелікоптером їх сюди привезли з Калінінградської області.
Умови існування оленів
Унікальні природні умови ідеальні для зростання та розвитку оленів. Ферма розташована поряд з лісом, куди вони йдуть і скидають свої старі роги. Найчастіше господарі ферми не збирали скинуті роги, а спилювали їх. Спилювання ріг дуже болюче для тварин, але лише в перший і єдиний раз. Надалі вони звикають до цієї процедури та вже досвідчені олені самі приходять у спеціально відведене місце, щоб господарі спилили їм роги. Територія господарства складає близько 60 гектарів.
Цікавим фактом є те, що абсолютно у кожного оленя свій характер та свої риси обличчя. Це неозброєним оком помічають навіть самі відвідувачі, що тут говорити про господарів ферми. У кожного оленя є своє власне ім’я, на яке вони відгукуються.
У літній період харчування в оленів більш ніж хороше, тому ростуть роги у них зі швидкістю 2-4 сантиметри на день. Роги категорично не можна чіпати та особливо хоч якось травмувати, тому що в них підвищується тиск, і вони навіть починають трохи пульсувати. Після того як роги спилювали, їх заморожували та відправляли на фармакологічну фабрику для подальшої обробки.
Де розташована та що такого цікавого?
Оленяча ферма розташувалася у селі Іза Хустського району Закарпатської області. Вона увійшла до списку унікальних ферм Закарпаття.
Подивитися на більш ніж 300 особин плямистих оленів їде дуже багато туристів. І це навіть незважаючи на те, що якоїсь особливої програми для туристів тут немає. Тобто вони можуть просто дивитися на оленів через паркан. Єдине, що доступно відвідувачам, то це погодувати оленів з рук. Для цього на фермі можна придбати сухарі. Тварини з величезним задоволенням ласують такими для них делікатесами. Побачити цілу череду можна двічі на день: увечері та вранці.
На вигляд ці тварини спокійні та тихі, але це поки що їх не чіпають. Тварини дуже різко реагують, коли їх чіпають за шию або просто гладять. В них відразу ж спрацьовує інстинкт самозбереження, який був набутий оленями в процесі еволюції. Саме тому нагородою за такі ласки може стати добрячий удар передніми ногами. Працівники ферми говорять, що сила польоту від такого удару близько 15 метрів.
Часто можна побачити, як олені б’ються між собою. Однак це відбувається зазвичай у період гону – восени. Сильніший самець може мати кілька самок. Зазвичай такий гарем становить від п’яти до двадцяти самок. Слабкі особини залишаються самі. Так відбувається у цього виду оленів природний відбір.
Самка виношує оленя сім місяців, а після народження малюк через три дні вже тікає до лісу. До мами малюки повертаються тільки поїсти, і постійно в те саме місце, де й покинули її. Через кілька місяців дитинчат привчають до корму, а дуже дорослими вони стають уже в чотири роки. Влітку тварини шукають собі їжу самі в лісах, а взимку господарі ферми годують їх сіном та зерном.
Як дістатися до оленів ферми?
Щоб дістатися до ферми, необхідно спочатку доїхати автобусом, поїздом або власним автомобілем до районного центру міста Хуст, а звідти до села Іза. Після цього вирушити у бік Міжгірщини проїхавши 8 кілометрів. Ферма розташована недалеко від села Липча, з правого боку дороги, біля вказівника. До речі, маршрут проходить через село Іза, яке славиться своїми виробами із плетіння лози, майже кожен другий мешканець села займається цим промислом. Якщо ж дорога починається від СПА-комплексу в селі Велятино “Трембіта”, то проїхати доведеться близько 20 кілометрів. Ферма розташовується за 50 кілометрів від села Колочава.
Це унікальна ферма, здатна подарувати позитивні емоції кожному туристу. Приїхати сюди неважко як на власному автомобілі, так і потягом. Влітку тварини виглядають неймовірно красивими, а їхня величезна кількість створює особливу атмосферу справжнього свята. Загалом, така екскурсія сподобається не тільки дітям, а й дорослим. Тим паче, можна відчути себе на одинці з природою. Навколо ферми панує атмосфера легкості та спокою. Абсолютно кожен відвідувач після такої екскурсії зазначає, що відчуває себе набагато краще. Тому відвідати оленячу ферму треба як дорослим, так і маленьким!