Все, що людина бачить навколо себе, було колись кимось винайдено. Мобільні телефони, комп’ютери, машини, електрика, навіть олівець та папір були колись вигадані. Валентин Фречка хоч і не є творцем паперу, але зміг вигадати новий спосіб його виготовлення. При чому у нього це вийшло лише в 17 років. Тож яка історія юного генія? Чим унікальний його винахід? І чим він займається, окрім винаходів? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Дитинство маленького вченого
Валентин Фречка народився у сім’ї приватних підприємців. Має молодшого брата, з яким у них 10 років різниці. З наукою в сім’ї ніхто не був пов’язаний, якихось ключових моментів у сприянні тому, чим він займається, не було. Все відбувалося поступово, з раннього дитинства. Хлопчику завжди було цікаво, як влаштовано все довкола. Схильність до природних дисциплін вчителі помітили у п’ятому класі, а вже в шостому батьки купили йому телескоп, згодом і мікроскоп.
Звичайно, дуже довгий час Валентин Фречка захоплювався живописом, але згодом зрозумів, що треба займатися більш перспективними для нього речами. Ідеї він спочатку не мав, але він дуже любив у вільний час займатися різного роду експериментами з реагентами. Змішувати їх, переливати зі баночок у колби, нагрівати. І згодом, коли почав займатися цим більш поглиблено, прийшло розуміння, що наука – це не лише матеріальне, а й те, що в людини в голові. З цього моменту розпочалося активне вивчення біології, участь у різних олімпіадах та знайомства з досвідченими людьми. З кожним роком він намагався вдосконалювати себе у цій сфері, перестрибувати на більш новий рівень своїх знань, з’являлася все більша мотивація. Хлопець завжди хотів бути на першому місці, особливо в олімпіадах. Адже серед багатьох учасників перемагає хтось один. Оскільки на олімпіадах з біології в нього це не вдавалося, він із його наставницею та за сумісництвом вчителем хімії та біології Сокирницької загальноосвітньої школи Ольгою Сабадош вирішили спробувати сили в новій сфері.
Вже в сьомому класі батьки віддали його до Малої академії наук. У восьмому класі він написав першу наукову роботу про фільтри та шкаралупу волоського горіха. Саме це стало відправною точкою його бажання стати справжнім вченим. Хлопець вивчав безліч нових тем, досліджень, брав участь у багатьох конкурсах, перемагав в олімпіадах. Малою мрією хлопчика було вийти на міжнародний рівень. З проєктом екопаперу з листя він об’їздив багато конкурсів: Сербія, Кенія, Туніс і, звичайно, США. Все це лише за 9 місяців.
Проєкт Валентина Фречка
У дев’ятому класі хлопець працює над проєктом, який полягає у дослідженні впливу мобільних телефонів на живі організми. На жаль, цю роботу йому не схвалила комісія МАН через невідповідність документів. Але немає лиха без добра. У березні 2017 року хлопець отримує можливість представити Закарпатську область на Всеукраїнському екологічному конкурсі-олімпіаді, яка проходила того року в Ужгороді. Хлопець посів лише третє місце, але отримав щось набагато цінніше, а саме нові знайомства з досвідченими вченими, які працюють в іноземних лабораторіях. Саме ці люди порадили йому спробувати свої сили в іншій сфері, якщо він хоче чогось досягти. Тому одразу після Всеукраїнської екологічної олімпіади 2017 року він починає шукати нову ідею. Понад два місяці у хлопця пішло на те, щоб просто знайти щось реально перспективне та доцільне для сучасного світу. Йдеться не лише про Україну чи якийсь локальний регіон, а саме про всю земну кулю.
Разом зі своєю науковою керівничкою та викладачкою з УжНУ хлопець дійшов висновку, що варто спробувати свої сили в екологічній інженерії. Ця ідея пройшла через пошук. Він та його наукова керівничка не знали, що саме вони шукають, але їм потрібно було щось зовсім нове. Якось хлопець просто пішов у ліс по гриби та побачив листя, дерева, і подумав, що з деревини виготовляють папір. І тут в його голові з’явилася думка, а чому не можна робити папір з листя? Чому вони просто валяються? У містах та селах під ногами лежить величезна кількість листя, а його просто спалюють. І от завдяки такому ланцюжку виникла ідея. Вже далі, звичайно, в дію пішли інтернет-ресурси, пошук, як цей папір робили спочатку, з якого матеріалу, яка технологія. Хлопець заглиблювався у саму технологію паперово-целюлозної промисловості. Тобто тут небагато, там небагато, скомбінував, сам щось додав, відкрив щось нове для себе та ідея вишикувалася в єдиний ланцюжок. Вже потім за логічною структурою просто відкривав нові шляхи до того, як це вдосконалювати, здешевити, зробити екологічно чистішим. Вивчаючи інформацію вдома, він почав розуміти, що треба перебиратися до шкільної лабораторії та працювати більш старанно. Таким чином щодня після уроків потроху розробляв свій проєкт.
Плюси такого виду паперу
Для досягнення стабільного розвитку проєкту, без шкоди навколишньому середовищу, джерелом опалого листя для паперу є зелені насадження міст, а саме: сквери, алеї, парки. Річ у тім, що листя в містах несе дуже серйозну шкоду мікрофлорі ґрунту через високу концентрацію солей натрію, марганцю, цинку, калію тощо. Звичайно ж, це негативно впливає на дерева та чагарники. В той самий час неотримані мінеральні компоненти компенсуються штучним внесенням добрив, а також не варто забувати про комах, які протягом року підтримують гомеостаз без листя.
Технологія є абсолютно безпечною для стану навколишнього середовища навіть у масштабах 1 000 000 тонн на рік, адже під час створення такого виду паперу не застосовуються сполуки, що містять хлор, нітроген та сірку, а виділення целюлози проводиться у лужному, водному середовищі герметичному реакторі, що виключає будь-які способи потрапляння побічних продуктів у навколишню середу.
Готова продукція під час потрапляння в середовище піддається повному розкладанню протягом місяця, адже на 90% складається із чистого целюлозного волокна, без використання у складі паперу синтетичних клеїв та наповнювачів. З цього паперу можна виготовляти широкий спектр продукції: пакети, пакувальні папери, картон, посуд, литу тару та подібні речі. Пов’язано це з довжиною волокна, що надає паперу відповідних механічних властивостей.
Найвідоміша олімпіада Валентина Фречка
У 2018 році Валентин Фречка взяв участь в олімпіаді Genius Olimpiad, яка проходила з п’яти дисциплін, у тому числі з робототехніки. На неї міг записатися будь-який охочий за відповідними критеріями з будь-якої частини земної кулі. Щороку ця олімпіада збирає винахідників із різних країн та претендує на статус одного з головних конкурсів винахідників у світі.
За підсумками конкурсу Валентин Фречка із Закарпаття отримав золоту медаль у дисципліні “Наука”.
Ця нагорода передбачає додаткові призи, зокрема стипендію на навчання в університеті США.
Окрім Валентина Фречка, золоту медаль на цій олімпіаді також здобули 10% учасників, серед них ще двоє українців: Степан Нетудихатко у дисципліні “Короткометражка” та Катерина Малкіна також у дисципліні “Наука”.
Молодий вчений не зупиняється на досягнутому і намагається ставати з кожним днем все краще і краще. І хто знає, можливо колись про його новий винахід будуть знати всі?