Чи ви коли-небудь задумувалися про вплив екології на наше здоров’я? Так-от, те, що може видатись недотичним до буденного життя, впливає на нього у першу чергу. Важливо дбати про планету, де наше життя виявилося можливим, бо ж в іншому разі ми просто-таки залишимося без домівки! Тому якщо вам не байдуже на власне здоров’я, комфорт, а також становище майбутніх поколінь, читайте далі на uzhhorod.name.
Видимі масштаби проблеми
Насправді чистими, як зазначають фахівці, є високогірні річки. Тоді на думку спадає запитання, як же бути з рештою? Лише станом на період із 2021 по 2023 роки з Тиси та заплав було вивезено понад 180 тонн сміття. Фактично та сама ситуація спостерігається й з іншими річками низовин та передгір’я.
Екологічний занепад поверхневих вод Закарпаття, наголосимо, не новина. За підрахунками спеціалістів, Україна експортує сотню пластикових пляшок за одну хвилину до Угорщини. Уряд Словаччини також висуває скарги щодо припливу непотребу. Масове перенесення забруднювачів спостерігається разом із таким явищем як паводок.
Пластик оточує нас де-факто усюди, чи не так? Він є комфортним, слугує у побуті довго та з нього виготовляють майже все. Тільки от, не варто забувати, викидаємо ми цього матеріалу вагому кількість. Тут не зайвим буде наголосити, що перероблення зазнає менша частка, тоді як решта залишається на 450-1000 років, виділяючи токсичні речовини під час розкладу.
Врахувавши основний чинник, тобто нашу бездіяльність, можна також додати, що ще мінімум 10 поколінь будуть потерпати від так званого “пластикового спадку”.
Прихована від людських очей небезпека
Хімічне забруднення
Люди звикли звертати увагу на те, що перебуває в них прямісінько перед очима. Та хімічне забруднення як таке наче й непомітне для людського зору, за винятком однієї специфічної ознаки. Загибель риби й тварин є безпосередньою вказівкою щодо цього.
Також слід наголосити, щоб систематизувати конкретний екологічний стан річки, застосовують п’ятибальну шкалу, у якій 1 – відмінно, а відповідно 5 – дуже погано.
Комунально-побутові стічні води є першочерговими забруднювачами. Лиш самоочисний чинник, що проявляється, завдяки швидкій течії гірських річок дозволяє екологічному стану водойми рівнятися до задовільного.
Мікропластик
Мікропластик – суттєва проблема, адже станом на 2024 рік вона майже не вивчена, таїть у собі ще чимало секретів.
Так-от, мікропластик являє собою крихітні частинки пластику, довжина яких становить до 5 мм. У випадку забруднення річок вони утворюються безпосередньо в довкіллі під час розпаду тих самих пластикових пляшок й інших виробів із цього матеріалу. Але, варто додати, мікропластик виробляють й навмисно. Прикладом цього можуть слугувати блискітки та мікробісер.
За підсумками проведених в Угорщині дослідів, в межах від трьох до чотирьох тисяч мікрочастинок пластику на один кілограм містить осад річки Тиса. Це, уявіть собі на хвилину, більше забруднення, ніж в індійський Ганг!
Небезпека мікропластику полягає у тому, що він здатен легко проникати в людський організм через повітря, їжу й насамперед воду: водопровідну та бутильовану. Людей, схильних до атеросклерозу, вважають приналежними до особливої групи ризику. Італійські вчені виявили, що в артеріях пацієнтів містилися мікрочастинки поліетилену, а також полівінілхлориду. Своєю чергою мікропластик, що наявний у крові, підвищує ймовірність серцевого нападу, інсульту чи навіть смерті. Хіба це не викликає у вас тривожні думки?
Зазначимо й те, що у природних умовах мікропластику легше утворитися, ніж зазнати розпаду далі. При тому, не забуваймо, шкідливі речовини, що є його складовими, нікуди не зникають в подальших етапах перетворення.
Дії та звички, які необхідно виховувати у суспільстві
Прочитавши те все, ми починаємо робити висновки, чи не так? Хочеться діяти, щоб уникнути наслідків жаху, спричиненого людством. Та от відразу виникає питання, з чого нам розпочати? Адже кількість лих, що оточують суспільство, сягає неймовірних масштабів.
Наразі слід процитувати керівника італійських досліджень щодо впливу мікропластику на людський організм Раффаеле Марфеллі: “Люди повинні усвідомити ризики, на які ми наражаються своїм способом життя. Ми могли б використовувати менше пластику та обирати інші матеріали. Я сподіваюся, що тривожний сигнал нашого дослідження підніме свідомість громадян, особливо урядів, щоб вони нарешті усвідомили важливість здоров’я нашої планети. Обходитися без пластику – це здоровіше і для серця, і для планети”.
Насамперед, звісно, місцева влада повинна піклуватися про своїх громадян: облаштовувати очисні споруди, налагоджувати централізовані та роздільні збори сміття, та й взагалі контролювати стан комунально-побутових стоків і тих, хто власне їх скидає. Не менш значною є розбудова сміттєпереробних заводів.
Та спершу знаєте, що? Почніть із самих себе! Виховуйте екологічну свідомість у собі, своїх рідних і головне показуйте приклад майбутнім поколінням. Це дійсно важливо робити вже зараз.
Просто відкладайте пластик, скло, макулатуру окремо від іншого непотребу й приносьте їх на станції збору вторсировини. Вибирайте тканинні пакети замість поліетиленових, адже перші прослужать довше, та й тим паче це тепер у моді. Проводьте суботники разом із сім’єю, друзями чи просто-таки небайдужими громадянами, бо ж матимете змогу допомогти природі, очистивши її від бруду, й класно відпочити опісля чудесної справи.
Джерела: