В гармонії з природою: топ колоритних сіл Закарпаття

11.07.2024

Природа надихає, дає сил для нових звершень, чи не так? Вам же знайоме те відчуття, коли хочеться втекти від усього світу, або ж просто-таки елементарного, щоб стихли нав’язливі думки? Саме такими дивовижними місцинами рясно багата наша ненька! Тому гляньмо, де ж їх стає можливим відшукати на Закарпатті, на сайті uzhhorod.name.

Великі Лази

Плотені: палац, музей, мініскульптура та інше

На перший погляд, фактично невиразне поселення Ужгородського району закарпатського краю, та що, як заглибитися до його минулого? Тоді ми неодмінно мусимо пригадати таку особистість як Нандор Плотені.

Цей чоловік був потужним землевласником. Завдяки Нандору в селищі з’явилися винне виробництво, спиртзавод та млин, а самі мешканці отримали достаток гідний їхньої нелегкої праці. Крім того, алкоголь, що виробляли у Великих Лазах, шанували далеко за кордонами нашої держави.

Також ще з 1896 року село прикрашає родинний маєток Плотені. Цей витвір мистецтва належить до пам’яток неокласичного стилю й за часів, коли в ньому панували різноманітні бесіди, сміх, сімейні застілля та радісні усмішки, навколо красувався неперевершений англійський парк. Залишки тієї краси досі жевріють на околицях маєтку.

Станом на 2024 рік палац слугує Ужгородському районному центру дитячої творчості. Тут же розташований мінімузей на честь видатного скрипаля Нандора Плотені, до якого за бажанням ви можете навідатися.

Щодо музейних експонатів варто зауважити, що їх кількість незначна, адже з приходом радянської влади на територію поселення маєток просто-таки розграбували і занапастили, а сам Плотені був вимушений перебратися до будинку головного винаря, який гостинно прихистив колишнього графа. На горищі тієї будівлі й віднайшли деякі особисті речі Нандора: альбом зі світлинами того періоду, письмовий стіл, стілець, свічник, посуд, мисливські записи та невелику прикрасу з бісеру.

До того ж, ви маєте змогу побачити присвячену скрипалю мініскульптуру із багатою символікою, лиш прогулявшись поруч з пішохідним мостом в Ужгороді. До речі, із цим місцем є особлива історія. Старший із синів Нандора – Янош – як повідомляють джерела, був пілотом. Та найцікавіше, щоб довести власну майстерність, хлопець спромігся пролетіти під тим самим пішохідним мостом.

Вознесенський храм

Вознесенський храм – ще одна принада для туристів у Великих Лазах. З уст в уста переказують оповідки про існування дерев’яної церкви як такої попередниці мурованої. Зважимо й на те, що власне сам Вознесенський храм збудували у 1835 році, тоді як процес розпочали ще у 1823.

Великолазька парафія – центр духовного життя цілої околиці, тобто навіть не одного чи двох сіл. Завдяки такій особистості як Михайло Балог те стало можливим. Чоловік сприяв утворенню низки церковних хорів, активності священнослужителів щодо справ громадськості та зокрема новій навчальній установі для майбутніх поколінь колег.

Варто відвідати такі місця

Сейсмічна станція, що не так давно буяла життям й науковими дослідженнями, на превеликий жаль, втратила свою значущість. Та чому б не заглянути туди?

Та й на кінець про Великі Лази варто згадати ті неймовірні всіма забуті штольні. Повірте, це дійсно дивовижа.

Королево

Королевська стоянка

Територія Королева була заселена ще за давніх часів. Перша писемна згадка про село датується 1262 роком. Та й власне саме у цьому селищі розташована найдавніша людська стоянка в Центральній та Східній Європі, що йменується Королевською. Її вік становить близько 1 млн років і це, варто зазначити, найважливіша археологічна пам’ятка в Україні.

Саме тут, як зазначають фахівці, проживала перша людина на території нашої держави. Знайдені в Королево протягом 1980-х років кам’яні знаряддя праці після низки чесько-українських досліджень за допомогою методу датування космічним випромінюванням свідчать, що їх вік щонайменше 1,4 млн років. До того ж ця знахідка підтвердила теорію поширення людської цивілізації в межах Європи зі сходу на захід за течією потужної ріки Дунай. Адже попередньо знайдені в Іспанії та Франції інструменти з каменю мали вік 1,1-1,2 млн років.

Попри те, що значущість цієї земельної ділянки велика, її станом на 2024 рік як такої просто не існує. Це спричинене щебеневим заводом, який зайняв цю територію, зруйнувавши шмат не тільки історії України, а й світової загалом.

Руїни замку Нялаб

Історія Наляба сягає ще ХІІ ст., оскільки в той час на території майбутнього замку була побудована дерев’яна мисливська хижа короля. До речі, саме звідси й походить назва поселення Королево. Якщо ж поцікавитися історичними фактами, то ви дізнаєтеся старовинну назву села – Кирильгаза. Це з угорської мови аналогічно означає “будинок короля”. Проте, варто відзначити, у ІХ-Х ст., тобто до приходу угорців, тут існувало поселення слов’ян.

Надалі у 1279 році розпочалася розбудова кам’яного замку за ініціативи сина короля Іштвана V. Ласло ІV Кун вважав, що необхідним є укріплення кордонів держави, налагодження політичних зв’язків і встановлення мита на славнозвісному соляному шляху, що простягався із Марамороських соляних копалень аж до Угорщини.

У ті часи замок почали називати Нялабом. Одна з версій вказує, це спричинене в’язками, якими купці розраховувалися, проминаючи мито, адже відповідно до угорської мови слово nyalab має саме таке значення. Інша – свідчить згідно з легендою про прекрасну Ілку та лицаря Нялаба, оскільки нібито замок названий на честь цього чоловіка.

До нашого часу лиш руїни замку Нялаб збереглися в тих краях.

Криворівня

“Тіні забутих предків”

Це село надихнуло Михайла Коцюбинського написати свій легендарний твір “Тіні забутих предків”, а вже через якихось пів століття Сергій Параджанов створив неперевершену кінострічку за сюжетом автора! Крім того, будинок, де проходили зйомки фільму, перетворили опісля в справжній музей.

Музей “Гуцульська ґражда”

Збудований у 1995 році музей є автентичним відтворенням гуцульської хати. Станом на 2024 рік такі споруди можливо побачити зрідка. Раніше гуцули жили якомога далі один від одного й такі ґражди просто-таки були розкидані по горах. Пізніше ці садиби відійшли від звичаїв, тому це вже радше частинка історії закарпатського краю.

Літературно-меморіальний музей І. Франка

Хата, в якій проживав Іван Франко, приїздивши в Криворівню, належала місцевому різьбяру, а з 1953 року передана для потреб теперішнього музею. Тут чудово збереглися речі письменника та, звісно, колорит тих часів.

Музей-садиба Михайла Грушевського

Як музей ця будівля відкрита для відвідувачів із 29 вересня 2003 року. Політичний і культурний діяч України насолоджувався відпочинком зі сім’єю та плідною працею на благо нашої держави в цій хатині, а тепер ви маєте змогу її відвідати.

Ділове

Географічний центр Європи

Село, що розташоване всього за 190 кілометрів від Ужгорода, має велике значення для всієї Європи. Адже, уявіть на хвилину, географічний центр Європи розташований саме тут!

Тож в урочищі Бутин обабіч траси Львів-Мукачево ви можете побачити кам’яний стовпчик заввишки 2 метри, який установили ще 1887 року. На ньому латиною вказано наступне: “Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, зі спеціальним приладом, виготовленим в Австро-Угорщині, за шкалою меридіанів та паралелей, встановлений центр Європи. 1887”.

Також із цього села покладають початок туристичні маршрути на гору Піп-Іван.

Джерела:

В гармонії з природою: топ колоритних сіл Закарпаття

Великі Лази