Багатьом страусина ферма здається чимось дуже легким та досить вигідним. Адже страусині яйця коштують в Україні в рази дорожче, ніж звичні курячі чи перепелині. Звичайно ж, це може виявитися вигідною, але точно не простою справою. Мало того, що страусів важко доглядати, адже вони досить вибагливі птахи, так до того ж вони можуть померти через несприятливі умови або поганий корм. Тому вкласти в страуса доведеться дуже багато. А от подивитися на страуса може бути дуже цікавим заняттям. Де можна знайти страусину ферму на Закарпатті? Хто взагалі додумався їх розводити в області? І чому розводити страусів тепер так модно? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Цікаві факти про страусів
Якщо перекласти назву цього птаха з грецької, то вийде, що це верблюд-горобець. Зріст цих птахів може досягати близько 2 метрів 70 сантиметрів, а вага близько 170 кілограмів.
Цікавим фактом також є те, що страус має найбільші очі серед тварин, що живуть на суші.
Завдяки досить високому зросту та непоганому зору страуси одні з перших бачать наближення небезпеки у вигляді хижаків. Хоча, незважаючи на це, птахи тримаються великими групами. Якщо ж один із зграї помічає небезпеку і починає втікати, то за ним слідує вся зграя. Страуси відразу ж кидаються навтьоки, а їх швидкість може досягати 70 кілометрів на годину, а ширина кроку в спринті досягає 3-4 метрів.
Страус харчується переважно рослинною їжею, на зразок плодів ягід і квітів, але іноді не проти з’їсти дрібних звірів, таких як гризуни, комахи, недоїдки після хижаків. Денна норма їжі для страуса становить близько 3 кг сухої речовини. Щоб перетравити їжу в шлунку, птахи проковтують дрібне каміння, а часто і шматки різних непотрібних матеріалів, як-от дерево чи залізо. Страуси здатні досить тривалий час не пити воду, замінюючи її вологою із зелені, але при можливості із задоволенням п’ють і люблять купатися.
Хоча страуси намагаються уникнути зустрічі з хижаками, дуже часті випадки, коли їм доводиться боротися за своє життя. У такому разі вони роблять все, що в їх силах. І досить часті випадки, коли вони роблять це дуже успішно. Їхні сильні ноги, озброєні твердими кігтями, вони використовують їх як зброю.
До речі, міф про те, що страуси ховають голову в пісок, побачивши небезпеку, є звичайною вигадкою. Річ у тому, що коли страусиха висиджує яйця, то, побачивши якусь небезпеку, вона пригинає голову, щоб бути менш помітною. Але вона в жодному разі не засовує голову в пісок, адже тоді вона може не помітити чи не почути небезпеку.
Хто почав одним із перших розводити страусів на Закарпатті?
У 2000 році страусину ферму заснував Василь Перець. Перші шість мешканців приїхали до області з Нідерландів. Як зазначає господар ферми, перші складності почалися ще в період ввезення птахів, адже в ті часи страус як свійський птах у законодавстві не вказувався. Протягом 72 годин тварин утримували на кордоні, через що один із птахів загинув.
Після пропуску цих екзотичних тварин в Україну проблеми мали закінчитися, але на превеликий жаль Василя, це був лише початок. Через те, що на кордоні одна з особин померла, частини її тіла необхідно було віддати на експертизу, щоб перевірити, чи не було завезено в країну якусь небезпечну хворобу.
Також господар тварин повинен був пройти судовий позов, щоб не платити 15 тисяч доларів за розмитнення.
Найсмішніше те, що господар купив собі шість особин за дев’ять тисяч доларів, а за розмитнення хотіли взяти практично вдвічі більше. Чоловік не здався та зі своєю справою дійшов до Верховного Суду України. Там, прослухавши всі обставини справи, суд постановив, що чоловік не повинен платити розмитнення. Сказати, що Василь Перець був дуже радий – це нічого не сказати.
На сьогоднішній день ферма Василя вважається єдиним птахоплемінним репродуктором із розведення чорного африканського страуса на всій території України. Як каже господар ферми, багато скептиків крутили пальцем біля скроні та казали, що той збожеволів, адже Україна не Африка.
Сам Василь Перець побачив подібну ферму у Швеції й відразу вирішив спробувати такий вид бізнесу вже у себе на батьківщині. Досвід чоловік також отримував від закордонних колег, бо в Україні на той час інформації практично не було.
За рахунок чого існує ферма?
У 2013 році поголів’я на племінній фермі вже становило близько 50 птахів і це не рахуючи тільки тих, що вилупилися.
Для всіх охочих проводять оглядову екскурсію, під час якої можна познайомитися з найбільшими птахами у світі. Також можна з ними сфотографуватися за бажанням. У багатьох від такого близького спілкування з цими пернатими можуть піти мурашки по шкірі, адже птахи дуже цікаві. Працівники ферми з величезним задоволенням розкажуть гостям цікаві факти, а також кілька захоплюючих історій про страусів. Та й місцеві страуси, які бачать гостей, самі підходять до огорожі, бо знають, що їм перепадає якийсь смаколик. Саме тому вони охоче беруть гостинці із рук людей. На згадку про відвідування страусиної ферми можна буде придбати яйце або перо.
Звичайно ж, екскурсії – це непоганий додатковий заробіток, але він не є основним. Як зізнається Василь Перець, вирощування страусів – це безвідходне виробництво. Все через те, що використовують не тільки м’ясо та яйця, а й шкіру, пір’я та все інше. Та навіть яєчну шкаралупу продають. Вона дуже потрібна художникам. Хоча навіть сам Василь не до кінця розуміє, для чого їм це потрібно.
Ситуація на фермі
Багатьом може здатися, що на Закарпатті не досить спекотно для того, щоб висидіти яйце, адже страуси – африканські птахи. Як каже Василь Перець, це справді так. Він розводить їх в інкубаторі, адже клімат дуже не підходить для нормального вирощування пташенят.
Були випадки, коли самка робила гніздо, але починалися дощі та яйця дуже сильно мокли. З приблизно 25 яєць вдавалося висидіти лише 7 пташенят. Тоді господар ферми зрозумів, що у природному розмноженні немає сенсу.
Ферма розташовується на чотирьох гектарах землі, з яких близько одного приходиться для життя страусів. На інших трьох гектарах вирощують люцерну, яку страуси просто люблять.
Хоча Василь зазначає, що вони проковтнуть практично все, що їм даси. Було навіть досить багато кумедних випадків. Наприклад, птах проковтнув телефон одного з відвідувачів. Згодом на продажі птаха було оцінено на 10 тисяч гривень більше, адже телефон коштував саме стільки.
Взагалі страусів дуже рано відривають від їхніх матерів. Зазвичай страусів продають дуже маленькими, адже вони добре переносять дорогу в молодому віці. Більше того, продають навіть тих, хто з’явився на світ лише як два тижні. Вартість одного такого маленького страуса сягає 100 євро.
Маленьких страусів не залишають на зиму, тому що їм необхідне додаткове тепло. А ось старі особини зовсім не бояться холоду. Для більшого зігрівання господар ферми не вичищає від гною їх місце життя, адже він накладений досить великим шаром і зимою дуже добре гріє.
Загалом Василю Перцю подобається займатися його страусиною фермою, адже він вклав в неї всю свою душу. На початку йому було досить складно з усім цим, особливо в часи, коли навіть спитати не було в кого. Але пройшовши складний перший етап стало набагато легше, та й досить вигідно.