Кордони закриті, а на море і не поїдеш — такі часи настали для українців. Експерти кажуть, що Чорне море може нести загрозу для людей ще кілька десятків років. Все це зумовлено російською агресією та великою кількістю снарядів, які опинилися на дні моря.
Проте людям потрібен відпочинок і через це потрібно шукати нові локації для хорошого проведення часу. У Закарпатській області в селі Дийда туристи та місцеві жителі вже давно знайшли для себе альтернативу морю, а саме озеро Дийда, яке є штучною водоймою із дуже великою глибиною, пише сайт uzhhorod.name.
Саме це озеро є візитівкою купального сезону на Берегівщині. Останнім часом сюди з’їжджаються відпочивальники зі всієї території України. Проте мало хто знає про його історичне виникнення та легенди навколо нього.
Про село
Поблизу Закарпатського міста Берегового виникло село Дийда. Історія у цього села дуже цікава, адже за історичними джерелами перше поселення на цій території виникло ще 5 тисяч років тому. Історики стверджують, що тоді місцевість була вкрита болотами, а посередині них був острівець, на якому були зведені невеличкі шалаші кочових племен.
Племена почали займатися господарством та тваринництвом. Острівець укріплювали земельно-дерев’яними спорудами, аби оминути небезпеку від болота. Згодом поселення почало збільшуватися. На території сучасної Дийди оселилися представники культури Оттоманів.
Вже у XIII столітті у Дийді з’явилися перші поселення угрів. Хоча деякі історики називають цей момент не дослідженим і переконують, що до приходу угрів саме на території цього поселення вже жили слов’яни (білі хорвати). Населений пункт був названий Мезевгомок. Також на території поселення звели фортецю Tóvár (угорською), а у перекладі це означало — озерний замок.
У сучасності село називається Дийда. На момент 2013 року у селі проживало понад 2 тисячі осіб. За національністю тут більше угорців. Село стало приманкою для туристів через озеро Дийда та кілька термальних джерел у ньому.
Виникнення озера
Ще кілька десятків років тому у селі Дийда озера не було. Ось чи можете уявити, що на тому місці, де знаходиться 54 гектари водойми, її просто не існувало у 50-х роках минулого століття? Річ у тім, що на околицях села знайшли поклади піску і вирішили відкрити там піщаний кар’єр ще кілька століть тому. Майже одразу ж пісок із села Дийда стали вивозити на різні об’єкти та використовувати для будівництва.
Чи приносило це економічну користь для села, вже невідомо. Проте точно відомо, що видобування піску почало руйнувати сусідні із кар’єром будинки. Дослідження показали, що невчасне закриття такого підприємства могло б затягнути під землю частину села.
Вже при Радянському Союзі у короткі терміни було прийнято рішення закривати піщаний кар’єр. А тепер потрібно було уявити, що робити із тією величезною територією, яка б могла й так нести небезпеку для населення. Тож її просто затопили водою. Невідомо, чи хтось тоді думав на перспективу, але затоплений кар’єр перетворився на мальовниче озеро.
Сучасний стан
Спочатку озеро не мало популярності серед людей. Здебільшого всі лякалися його глибини, адже вона у деяких місцях сягала до 16 метрів. Якщо ж хтось і приходив на Дийду, то чисто попрати одяг.
Пройшли роки й вода зробила свою природню справу. З берегів озера можна було спокійно до нього зайти й навіть покупатися. Вже у 90-х роках минулого століття локація поблизу озера Дийда стала приманкою для місцевих відпочивальників. З одного боку гості села позитивно впливали на економіку села, адже часто навідувалися до місцевих магазинчиків за алкоголем та продуктами, але потім це все сміття залишалося поблизу берегів озера.
Здебільшого екологічна проблема почала лякати не лише місцевих жителів, а й керівництво села та району. Згодом на озері Дийда почали збирати плату за прибирання сміття. Потім на околицях почали будуватися садиби та невеличкі готелі. Саме озеро до приватних рук не передали, але прилеглі території опинилися у місцевих підприємців.
Можливо, це буде не дуже популярно, але саме приватні підприємці почали наводити лад на території озера Дийда. З однієї сторони берег поділили на сектори для відпочинку, а з іншої відкрили приватний пляж. Крім цього залишили на озері й місце для соціальної (безкоштовної) зони відпочинку.
Згодом місцеві та туристи змогли похизуватися, що поїхали на Bora-Bora, але тут не йдеться про всесвітньо відомий курортний острів Французької Полінезії, а про один із пляжів, який відкрили на території колишнього піщаного кар’єру.
Через деякий час озеро почали зрівнювати із морем. Адже тут з’явилося майже все, що пропонується на морському узбережжі, окрім солоної води. Територію озера можна переплисти на човні чи катамарані. Можна навіть порибалити десь на центрі озера.
Як озеро вплинуло на село
У селі Дийда лише лінивий не займається бізнесом. Загалом село й так має невелике економічне забезпечення завдяки фермерам та землевласникам. Але озеро привело до села готельний та ресторанний бізнеси. При вїзді у село можна лише бачити вивіски із написом “здається житло”.
Й дійсно, у сезон відпусток до Дийди приїжджає багатотисячна армія туристів. Готелі та ресторани у селі бувають переповненими. Надалі на території села відкрили й один із популярніших нічних закладів району. Ще кілька років назад у ньому збиралася майже вся молодь Берегового.
Через кілька років у селі планують побудувати аквапарк, який функціонуватиме здебільшого як заклад для батьків із дітьми через басейни із малою глибиною. Відкриття цього об’єкту дасть ще більший поштовх у розвиток туризму села. А ще у селі Дийда можна поганяти на трасі для картингу. Це ж треба уявити, що одне рішення навколо піщаного кар’єру кардинально змінило життєдіяльність населеного пункту.
Влітку Дийду можна порівняти із будь-яким курортним містечком на узбережжі моря. Тут так само зранку виходять на двір туристи. В основному вони у шортах та капцях. У приватних будинках відкриваються маленькі крамниці, де продають усе, що потрібно для пляжу.
Легенди про озеро
Звичайно ж, куди без фантазії людей. Старі люди у Дийді бажали оберігати своїх дітей та онуків і закликали не ходити на озеро через те, що у ньому зникло кілька людей через таємничу загадкову істоту. Залякували й тим, що істота виходить на полювання лише у ввечері, аби діти сиділи вдома.
Згодом про таємничу істоту забули й почали лякати більш реальним персонажем. Виявилося, що на дні озера живе величезний чорний змій із товстим тулубом. За бажанням змій міг з’їсти до 50 осіб за один раз. Проте і ця легенда потім виглядала смішною і її просто ігнорували.
Серед негативних історій були й такі, які спровокували бандитські 90-ті. Озеро кілька років оминалося бажаючим покупатися через чутки, що ніби то кримінальні авторитети Закарпаття використовували його для своїх розбірок. Говорили, що зараз на озеро їхати не можна, адже там “кенти” топлять свого конкурента.
Кримінальні авторитети й дійсно полюбляли озеро Дийда. Але виключно заради відпочинку та ділових зустрічей. Тут не виникало ні стрілянин, ні якихось інших кримінальних вчинків. Принаймні, правоохоронні органи нічого і нікого не знаходили.
Вже тепер усі легенди пішли у минуле й жодна з них у народі не прижилася.