Уявіть собі, що виноробство виникло близько 10 тисяч років тому. Взагалі, перші напої, схожі на вино, виробляли ще в епоху неоліту (близько 8 тисяч років до нашої ери). Такі дати приблизні і визначені за біологічними аналізами Пенсильванського університету, пише сайт uzhhorod.name.
На той час виноробством займалися на території гір Загрос (сучасна територія Ірану), Закавказзя (Грузія) та східної Анатолії (Туреччина). У горах Загрос були виявлені й глеки об’ємом 9 літрів, які використовували саме для ягідних напоїв.
Згодом виноробство почали практикувати в Месопотамії, Греції та Кіпрі. На території Греції були виявлені одні із перших знарядь для пресування винограду. Згодом виноробство зародилося і у Стародавньому Єгипті. До речі, саме дослідження в Африці виявили точно, що люди почали вживати саме вино, адже до того часу не було підтвердження, що сік із винограду досягав бродіння та вживався як алкогольний напій.
Вже у 4 столітті до нашої ери виноробні були виявлені на території сучасної Вірменії. Вино настоювали у бочках в печерах поблизу села Арені. Згодом виноробство з’явилося у Китаї. У 1980 році в гробниці Синьяні були виявлені 2 пляшки з вином, які датовані 1300 роком до нашої ери. Це вважається найстарішим у світі вином, яке збереглося.
Напій на території Закарпаття
Виноробство на території сучасного Закарпаття має надзвичайно цікаву історію. Вперше про вино тут згадується в III столітті нашої ери. Тоді кордони Римської імперії дуже тісно межували із прилеглими до Дунаю територіями. Звичайно ж, точної інформації не збереглося, але стародавні літописи стверджують, що завдяки сприятливим кліматичним умовам римські легіонери повинні були висадити виноград згідно з наказом римського імператора Пробста і на території сучасного Закарпаття.
Вже більш точна інформація є з часів ХІІ-ХІІІ століття. Тоді виноградарство стало активно розвиватися на всій території Середньодунайської низовини. І якщо у відповідності до даних з III століття виникають сумніви, то вже останні дані підтверджені кількома фактами. Виноград на Закарпатті з’явився на території сучасного міста Виноградів (який не випадково був названий угорською Севлюш).
У XIV столітті чеський король Карл ІV привіз із Франції відомі сорти виноградів: Піно, Совіньйон, Шардоне, Мерло та Каберне. Новим виноградом були засаджені поля жупанатів Берег та Мункач. Вже згодом із цих виноградів почали робити вино та виноградний сік.
У часи, коли Закарпаття відійшло до Османської імперії, виноградарство зазнало неабиякого розвитку. Османи освоїли майже усі виноградники вулканічних пагорбів від Токаю до Ужгорода. За двохсотлітнє турецьке панування закарпатські вина не поступалися відомим провідним напоям Європи, а сусідні аналогічні виноробні Польщі, Росії та Пруссії навіть не могли конкурувати із закарпатськими. Саме ці країни відмовлялися від свого виноробства та замовляли вина з Берегового, Мужієва та Середнього.
Радянська антиалкогольна кампанія
На початку ХХ століття на Закарпатті 3000 гектарів було засаджено виноградом. У період чехословацького панування ця територія збільшилася до 4500 гектарів. На зміну угорським винам прийшли чеські, які набрали популярності серед провідних країн виноробства. На одних поличках із французькими, італійськими та іспанськими винами стояли й закарпатські вироби.
Далі на Закарпаття чекала Друга світова війна. Ешелони армії, техніки та авіаобстріли знищили велику кількість виноградних полів. Виноробство взагалі перестало працювати. У час, коли Закарпаття було приєднано до Радянської України, то на території області залишилося близько 3 тисяч гектарів винограду. На той момент ця галузь зазнала великих збитків.
Вже у 1952 році Радянська Україна не лише відновила виноградні насадження, а й поповнила їх. До 1965 року на Закарпатті виноградом засаджено було 14500 гектарів землі. У Берегові функціонував найвідоміший у Європі винзавод, який неодноразово представляв свої вина на виставках у Парижі.
У 80-х роках по виноградному бізнесу вдарила антиалкогольна кампанія Горбачова. Такі заходи були прийняті у зв’язку з бажанням влади боротися проти алкоголізму. І ніби законодавство було направлене на наведення порядку в торгівлі міцними спиртними напоями, то чомусь слабкий алкоголь також постраждав. Незважаючи на те, що влада дозволила розширення виробництва вина, паралельно були знищені 30 відсотків виноградників.
На той час Закарпаття втратило унікальні сорти винограду. Зникли колекційні вина на кшталт “Чорного доктора”. Через припинення виробництва деяких вин різко ускладнилися відносини між СРСР та сусідніми Угорщиною та Румунією, адже порушено було експортні домовленості між країнами.
Берегівський винзавод
На жаль, доступу до цієї будівлі місцеві жителі та туристи вже не мають. Вона у приватній власності й майже не функціонує. Берегівський винзавод був розташований у замку графа Шенборна у Береговому. Цю будівлю побудували наприкінці XIX століття.
Династія Шенборнів мала смак. Будівля замку мала високі міцні стіни та велику башню у стилі романтизму. У Береговому граф Шенборн любив відпочивати і приїжджав сюди здебільшого на полювання. Уже в XX столітті на будівлю очікувало перепрофілювання. У 1913 році тут відкрили винне господарство через те, що тут були створені умови для витримки божественного напою ще при головуванні графа Шенборна (тут були побудовані великі підвали).
Вже в середині століття Берегівський винзавод став відомим у Європі. Найвідоміша марка вина “Троянда Закарпаття” здобувала міжнародні нагороди на фестивалях у сусідній Угорщині. Згодом конкуренцію європейським винам склали “Променисте” та “Берегівське”.
Проте у часи незалежності України винзавод довелося закрити. Його будівлю продали у приватні руки. Кілька років там функціонував коньячний завод. Нові власники родзинку міста Берегового від людей закрили.
Що ж тепер
Закарпаття без виноробства не залишилося. Все до рук прибрав приватний сектор. Одним із найвідоміших виноробних підприємств став “Чизай”. Відкрили цей винзавод у 1995 році. Виноградники “Чизаю” простяглися на територіях Берегівського, Мукачівського та Хустського районів. Сама ж будівля виноробні розташована в Береговому.
Вина берегівського “Чизаю” можна зустріти на поличках магазинів США, Японії, Норвегії, Італії та Франції. Продовжуючи традиції закарпатських вин, “чизайські” вина продовжують вигравати медалі на найпрестижніших міжнародних конкурсах. На території винзаводу також відкрито музей винороба Чиза, який знайомить усіх гостей з історією виноградарства у краї.
У сусідньому із Береговим селі Мужієві діє інший винзавод Cotnar. За потужністю цей винзавод менший ніж попередній, але також виготовляє безліч сортів вина коштом своїх виноградників. Крім відомих європейських сортів винограду, мужіївський винзавод має кілька місцевих сортів, таких як Трамінер, Леанка, Мускат, Шардоне, Совіньйон Блан, Ріслінг, Каберне, Сапераві та Мерло.
Нещодавно поблизу Берегова свої вина презентував і відомий тенісист України Сергій Стаховський. А фронтмен гурту “Воплі Відоплясова” має своє авторське вино “Країна мрій”.
У приватному секторі Закарпаття є понад тисяча виноробів, які презентують свої вина на різних фестивалях та виставках. Щорічно у багатьох містах області відбуваються тематичні винні свята, від “Закарпатського Божоле” до “Вінка червеного”.