Просторово-глибинне розміщення корисних копалин на Закарпатті зумовлено складними та тривалими процесами геологічного розвитку Карпатського регіону. На території області в різні часи геологи виявили як рудні, так і нерудні корисні копалини, а саме: металічні та неметалічні (гірничохімічні, гірничорудні та нерудні, будівельні), горючі (газ, вугілля, торф тощо), а також мінеральні та термальні води, пише сайт uzhhorod.name. Український вчений та дослідник Степан Поп вивчає наявні корисні копалини Закарпаття, а також перспективи та проблеми їх розвитку у статті www.transcarpathiatour.com.ua
Дорогоцінні, кольорові та рідкісні метали
3олото та срібло геологи відкрили у Мужіївському золотополіметалевому родовищі у Берегівському районі та в золоторудному родовищі «Сауляк» у Рахівському районі.
Запаси першого затверджені у 1990 році та розробляються з 1999 року у Мужіївському руднику потужністю 60 тис. т. руди на рік, яка переробляється тут же на збагачувальній фабриці. Докладніше про Мужіївське золоторудне родовище читайте в статті.
Геологи Закарпатської геологорозвідувальної експедиції ведуть пошуки в цих же районах і вказують на можливість відкриття ще 2-3 родовищ.
В Україні, окрім двох родовищ золота в Закарпатській області, відомо також про два родовища в Луганській області. Золото є світовим мірилом фінансової спроможності держави, тому ця галузь є стратегічною.
Запасів Мужіївського родовища вистачить при нинішніх потужностях видобутку на десятки років з урахуванням перспектив розширення запасів золоторудного родовища «Сауляк». Недоліком розробки Мужіївського родовища на цьому етапі слід вважати те, що на обʼєкті накопичується хвостосховище використаної руди, у якій залишається 20-25% золота і багато інших цінних металів. Поліметалева руда в родовищі містить свинець, золото, індій, телур, галій, германій, сурму, кобальт, барій, ртуть, селен, питома вага яких становить 32%. Золото в цій руді має в середньому вміст 5-6 грамів на тонну. Технологія, яка використовується, не дає змоги добути з руди всі цінні елементи. Тому хвостосховище залишається практично вторинним родовищем наведених вище елементів, у тому числі недовилученого золота.
Кольорові метали знайдено в вищезгаданому Мужіївському золотополіметалевому родовищі (свинець, цинк), яке експлуатується, а також у Берегівському свинцево-цинковому родовищі, яке ще не розробляється.
До прикладу, сумарні запаси свинцю в цих родовищах складають 301 тис. т., а цинку — 694 тис. т.
Є на Закарпатті й такі рідкісні метали як ртуть та алуніт (саме з нього одержують глинозем і металічний алюміній). Родовища ртуті зосереджені поблизу с. Дубриничі та с. Турʼя Бистра Перечинського району, а також біля с. Вишково Хустського району. Алунітову руду видобувають у Берегівському та Біганському родовищах.
Запаси ртуті складають 134 т., а запаси алунітів оцінюються у понад 300 млн. т. Всі ці родовища не експлуатуються. Раніше проводився видобуток ртуті в одному з родовищ поблизу с. Вишково. Зараз там залишилася гора-хвостосховище з певним вмістом ртуті.
Крім цього, в межах Закарпатської рудної провінції виявлено перспективні ділянки на германій в районі Біганського рудного поля.
Горючі корисні копалини
На Закарпатті є три родовища бурого вугілля: Ільницьке, Лохівське та Кривське. Розвідано чотири родовища газу: Солотвинське, Русько-Комарівське, Королівське та Станівське. Загальні запаси бурого вугілля і лігнітів складають 39 млн. т.
Вміст германію в лігнітах складає в середньому 182 г/т. Це єдине в Україні розвідане родовище цього надзвичайно важливого для різних галузей промисловості напівпровідникового матеріалу.
З родовищ бурого вугілля видобуток ведеться тільки на Ільницькому родовищі відкритою розробкою.
Солотвинське і Русько-Комарівське газові родовища експлуатуються, а інші готуються до дослідно-промислового використання.
Нафтові прояви на Закарпатті відомі на таких малих родовищах, як Грозівське, Головецьке, Хащів, Велика Яблунівка, Битля і Терек.
Гірничохімічні та гірничорудні корисні копалини
На Закарпатті є декілька родовищ камʼяної солі. Найвідоміше — Солотвинське із запасами понад 347 млн. т. З девʼяти чинних шахт працює лише дві. Щорік з них видобувають близько 900 тис. т.
Однак в останні роки обсяги добування суттєво скоротилися і становлять близько 200 тис. т. кухонної солі. Відомі також ще родовища цієї сировини (Тереблянське та Олександрівське) та понад 30 пунктів солепроявів (Олександрівське, Боронянське та інші).
Видобуток солі на Тереблянському родовищі розпочався влітку 2023 року. Тут мали видобувати технічну сіль, а згодом – і харчову. Проєктна потужність підприємства запланована на рівні 450 тис. т. солі на рік, на неї планувалось вийти у 2026 році. Для порівняння, Дрогобицька солеварня на Львівщині навіть на найбільших потужностях може виробляти близько 55 т. солі на місяць або 660 т. на рік. Сіль з Тереблянського родовища мала забезпечити потребу України в солі замість «Артемсолі», що зупинилась через бойові дії та окупацію Соледару росіянами. Окрім того, тут працюють і колишні працівники «Артемсолі», які евакуювалися з родинами на Закарпаття. Але наразі видобуток солі на Тереблянському родовищі зупинився із березня 2024 року через конфлікт між співвласниками.
Окрім солі, на Закарпатті також є такі родовища гірничохімічних та гірничорудних копалин:
- Два родовища сировини для вапнування кислих ґрунтів (Новоселицьке родовище мергелю та Свалявське родовище вапняку).
- Біганське барито-свинцево-цинкове родовище з розвіданими запасами 5,7 млн. т. руди та вмістом бариту 34% (барит — це надзвичайно цінна сировина для виготовлення бурильних розчинів, для хімічної промисловості та медицини). Зараз це родовище готується до промислового освоєння.
- Шість родовищ білих і забарвлених глин для виробництва мінеральних фарб. Експлуатуються тільки два (Оноцьке родовище білих глин у Виноградівському районі, в якому добувається сировина для виготовлення кахельних камінів, та Малокомʼятське родовище забарвлених глин, де виготовляється мінеральна фарба і кахель).
- Дубриницьке і Берегівське родовища каоліну.
- Сокирнянське родовище цеоліту у Хустському районі (одне із найбільших у світі за запасами високоякісної сировини).
- Два родовища цеоліту поблизу с. Липча у Хустському районі та с. Водиця у Тячівському районі.
- Три родовища бентонітів: Вишківське, Горбківське та Ільницьке. З них експлуатується тільки Горбківське.
Нерудні та будівельні корисні копалини
Відоме Кузинське родовище доломітів із запасами 56,6 млн. т. високоякісної сировини. Доломіти використовуються як вогнетривкий матеріал в чорній металургії, можуть бути використані також у скляній та парцелярній промисловості.
Будівельні корисні копалини представлені у Закарпатті надзвичайно широкою гамою різних родовищ, з яких відносно багато розробляється. Значна частина цінних будівельних корисних копалин переважно зосереджена у Закарпатті. Це:
- скляна сировина (ліпарит);
- облицювальні матеріали з каменю (доломіт мармуризований, туф, андезит);
- будівельний камінь (андезит, вапняк, доломіт);
- перлітова сировина.
Спостерігається помітна тенденція зростання видобутку дациту, вапняку, піску, бентонітової глини, каоліну, андезиту, водночас зменшення видобутку мармуру, цеоліту, доломіту.
Перспективи та проблеми галузі
Якщо казати про довоєнний час, в Закарпатській області можна виділити певні позитивні аспекти розвитку видобування корисних копалин. По-перше, активізувались геологорозвідувальні роботи з метою пошуку гостродефіцитних і стратегічно важливих корисних копалин. По-друге, відбулась приватизація в гірничодобувній галузі та надрокористувачами частково стали акціонери, приватні підприємства та підприємці, а доля державних підприємств зменшилась. По-третє, вперше в Україні розпочато видобування золота. Як наслідок, зросла активність у гірничодобувній галузі.
Однак у цій сфері є проблемні питання, які треба вирішувати. Серед них:
- необхідність рекультивації відпрацьованих карʼєрів з метою поліпшення ландшафтів і більш раціонального використання земельних площ;
- нагромадження величезних техногенних відкладів, які створюють небезпеку формування в бортах карʼєрів можливих зсувів, селевих потоків, обвалів (був вже випадок техногенного зсуву, що вивів з ладу ділянку залізничної колії Львів — Ужгород);
- токсичні відходи з колишнього підприємства з добування ртуті поблизу с. Вишково Хустського району.
Тому дуже важливо шукати можливості реалізації безвідходних технологій у всіх напрямках видобувної промисловості.
Взагалі для області як гірської території характерний прояв різних екзогенних процесів, тому до розробки надр потрібно ставитися з урахуванням можливої сукупної дії різних чинників.
Про інші багатства надр Закарпаття читайте в статті.