Не думайте, що це та сама нудна тема про котрусь місцину, яка підлягає природно-заповідному фонду нашої держави. Адже то точно не так! Закарпаття особливо багате на неймовірні пейзажі, а його краса відома далеко за межами неньки України. З метою збереження тієї унікальної фауни й флори, а також рельєфів земної поверхні, й створили Карпатський біосферний заповідник, пише сайт uzhhorod.name. Не забуваймо, історія – то не тільки археологічні пам’ятки, які можна потримати в руках, нібито відчувши всю вагу давніх віків, а – щось набагато потужніше. Тож ходімо до дивовижного. Ви з нами?
Загальні відомості про Карпатський біосферний заповідник
Історія Карпатського заповідника розпочинається із 1968 року, коли його площа сягала всього 12,6 тисяч га. Варто зазначити, при формуванні він мав статус державного, а вже з 1992 – є складовою міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. 1993 року Карпатський біосферний заповідник із загальною площею 53630 га засяяв із новим статусом у всій красі. Станом на 2024 рік це один із найвагоміших заповідників в Україні.
Висоти від 180 метрів над рівнем моря до 2061 завершуються найвищою точкою Карпатського біосферного заповідника, а також усієї території України, – Говерлою. Межі природоохоронного об’єкта охоплюють наступні заповідні масиви: Чорногірський, Свидовецький, Марамороський, Кузій-Трибушанський, Угольсько-Широколужанський, “Долина нарцисів”. Також до складу Карпатського біосферного заповідника включені два ботанічні заказники: “Чорна Гора” й “Юлівська Гора”. Детальніше про деякі з них читайте далі.
Чорногірський заповідний масив
На висоті 700-2061 метрів над рівнем моря простягається Чорногірський заповідний масив. Він є найвисокогірнішим в межах українських Карпат, та й де-факто саме в цій місцевості розташована славнозвісна Говерла.
Льодовикові кари – ознаки давнього зледеніння, які, до того ж, є добре помітними тут. Заповнившись водою, деякі з них сформували неймовірні озера: Верхнє, Брескул, Бребенескул. Останнє своєю чергою має статус найвисокогірнішого озера України (1801 м). Його ви маєте змогу спостерігати на світлині нижче.
Різноманіття флори теж вражає. Не зайвим буде наголосити, що на території Чорногірського хребта домінантними є непрохідні ялинові та букові ліси. На горі Чорногора, що є популярним та водночас досить складним туристичним маршрутом, не постійно лежить сніг, але навіть в літню спекотну пору деінде він може бути.
На горі Піп Іван Чорногірський розташована навдивовижу унікальна, враховуючи щонайменше територію нашої держави, споруда. 29 вересня 1938 року астрономо-метеорологічна обсерваторія із незвичною назвою “Білий слон” офіційно розпочала власну діяльність. Варто зазначити, ця будівля в Україні є тією, що розміщена найвище серед усіх існуючих, де постійно мали змогу жити й працювати люди. Висота, на якій локалізується об’єкт, становить 2028 метрів над рівнем моря.
Лиш сказати, що її зазнала щаслива доля не є вірним, бо ж повноцінно функціонувати обсерваторія мала змогу один рік. Уже 1 вересня 1939 року розгорталися події Другої світової війни, а 18 – працівники були змушені ліквідувати частину обладнання та документів. Самі ж люди залишилися безробітними. Станом на 2024 рік в будівлі діє пошуково-рятувальний пункт, а власне сама астрономічно-метеорологічна обсерваторія перебуває в процесі відновлення.
Навдивовижу красивим є озеро Марічейка, яке, до речі, належить до списку найбільших за площею високогірних водойм України, хоч при тому таки не займає переможного місця.
Вельми цікава оповідка існує про його виникнення. Так-от, як говориться в тому переказі, в давні часи жили в цих краях двоє молодих людей: Іван та Марічка. Кохання між ними щире панувало й зустрічалися вони таємно, щоб чужі заздрісні очі не зурочили. Тільки одного такого дня, що начебто й не передбачав біди, йшовши до коханого, Марічка побачила, як до села наближалися вороги.
Дівчина відправила Івана зі звісткою у рідний край, а сама вирішила відвернути увагу ворога. Бідолаху спіткало трагічне, селяни зуміли врятуватися, а хлопець, побачивши понівечену красуню-кохану, полив сльози. На тому місті, кажуть, з’явилося озеро Марічейка, що так його прозвали вдячні селяни, тоді як ліс, що оточує водойму, стали кликати Дівочим.
Свидовецький заповідний масив
Ці ландшафти настільки цінні й фантастичні, що входять до складу Смарагдової мережі Європи. Запитаєте, що це таке? Тож простими словами те означає, що інтерес охорони цієї місцевості є підвищеним за певних причин. У нашому випадку варто відзначити рідкісну флору та унікальні нерівності земної поверхні.
Безліч рослин, що зростають на території Свидовця, занесені до Червоної книги України. Альпійські айстра та зелениця, шафран Гейфеля, родіола рожева, тирлич жовтий, чемерник червонуватий, тощо квітнуть в умовах гірської місцевості пречудово. Особливий інтерес для натуралістів зберігають високогір’я, а саме вершини Малої (1778 м) та Великої (1883 м) Близниць.
До речі, розташований Свидовецький заповідний масив на висотах 600-1883 метрів над рівнем моря і займає площу в 6580 га.
Марамороський заповідний масив
Висоти від 750 до 1940 метрів над рівнем моря з площею 8990 гектарів займає Мармароський заповідний масив. Тут ви маєте змогу побачити неперевершені ландшафти Рахівських гір. Найвищою точкою Мармарошу, та й заразом найпривабливішою для туристів, є гора Піп Іван Мармароський (1936 м). Важливо не плутати, її із Піп Іваном Чорногірським (2028,5 м). Бажаєте побачити краєвиди Мармароського масиву? Тоді гляньте нижче!
Цікавим є й те, що Марамороський масив сформований кристалічними породами. Що ж тут такого, запитаєте ви? Так-от, рельєф цієї території описується глибокими міжгірними долинами, значною кількістю скелястих гребенів і вершин. Фауна Мармароського заповідного масиву дещо схожа до Чорногірського, хоч і має відмінності. Мішані ліси займають переважну площу.
Ще один разючий факт про Марамороський масив – це те, що під час подорожі цими краями у вас може з’явитися неодмінне бажання побувати в селі Ділове, що має статус географічного центру Європи.
Заповідний масив “Долина нарцисів”
В урочищі Кіреші на межі висот 180-200 метрів над рівнем моря простягається прекрасна “Долина нарцисів”. Цей заповідний масив кардинально відрізняється від решти. Його площа сягає всього 256,5 га, а відстань від міста Хуст до нього становить якихось 4 кілометри. Тож вам не завадило б побувати тут за нагоди, чи не так?
Заповідний масив “Долина нарцисів” є по-справжньому унікальним, бо ж у Середній Європі немає природоохоронного об’єкта нарцисів вузьколистих із такою значною площею (85 га). Рослина поширена в Карпатах, Альпах та на Балканах. У цій локації популяція квітки збереглася із давніх часів льодовикового танення, тому вона є реліктовою. Не зайвим буде зазначити, що з 1980 року нарцис вузьколистий занесений до Червоної книги України.
За сумарними підрахунками фахівців, до складу заповідного масиву належать 498 видів рослин, серед яких 15 – червонокнижні, а також 16 різноманітностей орхідей. Тваринний світ не характерний для гірських масивів, адже він є тотожним до – заплавних лук закарпатського краю. Різновидів пташок тут же представлено сто чотири.
Ось така унікальна природа процвітає поруч із нами. Чи знали ви що-небудь із цього? Чи до вподоби вам така тематика? Завжди раді вашим відгукам, тому хутчіш висловлюйте власну думку.
Джерела:
- https://kbz.in.ua/pro-nas/pro-zapovidnyk/
- https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/rh/rakhiv/sights/biosphere/
- https://karpatium.com.ua/ecoparks/karpatskyi-biosfernyi-zapovidnyk
- https://kolokray.com/uk/f/chernogorskiy-hrebet.html
- https://verkhovyna.life/travelling/category/travelling-lake/411/view
- https://karpatium.com.ua/hirski-masyvy/svydovets