Проблеми екології торкнулися всіх людей у XXI столітті. І хоча екологічна катастрофа ще не настала, все ж багато хто починає переживати за своїх нащадків уже сьогодні. Закарпатці не стали винятком із правил. Багато хто дуже стурбований забрудненням річок, лісів та атмосфери в цілому. Тому зовсім не дивно, що багато закарпатців намагаються вигадати якусь нову ініціативу для порятунку екології планети, а також залучити до цієї справи молодь. Тож які ініціативи проходили на Закарпатті? Хто їх проводить? І наскільки це позитивно вплинуло на екологічну ситуацію самої Закарпатської області? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.name.
Закарпатська обласна організація ВЕЛ
Одним із пріоритетних завдань Закарпатської ГО ВЕЛ є пропаганда екологічних знань та виховання населення. Ця організація є офіційною, головна мета якої якнайбільше зберегти екологію рідного краю. Вони також намагаються підвищити обізнаність громадськості та показати важливість збереження водних ресурсів. Для досягнення своїх цілей вони співпрацюють зі спеціалістами водного господарства БУВР Тиси та Закарпатським ЦДМ. Спільно ці три організації постійно проводять науково-практичні семінари з учнями в школах по всій Закарпатській області під гаслом “стосується кожного”.
Вже багато років Закарпатська ГО ВЕЛ є одним із організаторів досить масштабного заходу – святкування Дня Дунаю, який щорічно відзначають у 14 країнах басейну річки. День Дунаю є спільним пан’європейським заходом, який загалом спрямований на інформування молоді та підвищення екологічної культури громадян, організованої Міжнародною Комісією із захисту Дунаю. В межах цього заходу відбувається чудовий дитячий фестиваль “Тиса – молодша сестра Дунаю”.
Також крім цього заходу ГО ВЕЛ є одним із організаторів екологічної акції “Здай макулатуру – збережи дерево”. На отримані гроші від здачі макулатури купуються нові кущі та дерева для посадки.
Ще на початку 2000 року завдяки зусиллям першого голови Закарпатської ГО ВЕЛ Ю. І. Смереки було організовано Всеукраїнську конференцію, де було розглянуто питання виникнення повеней у всьому Карпатському регіоні.
Ініціатива УжНУ
Звичайно ж, за екологію можуть боротися й організації, які абсолютно не мають до неї стосунку. Такі ініціативи у своїх стінах можуть проводити, наприклад, університети. У червні 2023 року Ужгородський національний університет та ГО Станція заготівлі вторинної сировини “Проєктна, 3” підписали меморандум про співпрацю, а голова Руслан Шварц надав контейнери для сортування відходів.
Саме в цей період було також визначено напрями та завдання взаємодії, співробітництва та координації. Як зазначив ректор УжНУ, ця співпраця дійсно важлива для них, оскільки було розроблено безліч конкретних кроків, серед яких збирання та сортування скла, пластику та паперу.
Також проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьєл зазначила, що в лютому 2023 року в університеті було прийнято політику стійкості та сталого розвитку, згідно з якою університет заохочує ініціативи студентів, працівників та викладачів, які спрямовані на захист довкілля, впровадження нових технологій, відповідних принципам сталості.
Також Ужгородський національний університет підписав того ж року Меморандум про співпрацю з ГО “Зелений Варош” та майже одразу ж реалізував кілька спільних проєктів, зокрема, освітніх заходів.
Але головним кроком УжНУ на шляху до поліпшення екологічної ситуації Закарпаття стало розміщення біля корпусів університету сортувальних контейнерів. На тлі всіх цих заходів керівництво веде досить активну інформаційну роботу, звичайно ж, зі студентами, щоб ті берегли екологію.
Закарпатські екосторінки у Facebook
Боротьбу можуть вести не тільки офіційні організації, а й самі люди.
Наприклад, однією з таких сторінок є Ameli Cosmetic. На сторінці дівчина розповідає про природну косметику, яку вона сама й виготовляє. Ameli, яку насправді звуть Марина Бабич, говорить не тільки про креми в маленьких баночках і мило у вигляді якихось звіряток, а й розповідає про правильний догляд за собою, роль природи в нашому житті та природність для здоров’я шкіри, ділиться статтями на тему збереження екології. Обліковий запис дуже естетичний, але в той же час змушує замислитися про навколишнє середовище і як його захистити.
Другий дуже цікавий і водночас екологічний обліковий запис називається Eco food. Звичайно ж, як можна було зрозуміти з назви, цей обліковий запис змусить смакові рецептори майже кожного прокинутися. Ужгородці Ганна та Олег Блажевські починали з маленьких домашніх екосолодощів для своїх родичів та особистого вживання. Але все це почало перетворюватися на сарафанне радіо, де їм дзвонили друзі родичів та просили зробити щось смачне. З’являлося все більше замовлень, а саме подружжя брало участь у ярмарках та виставках. Через якийсь час у них з’явився цілий магазин під назвою Eco food, життя якого вони й висвітлюють постійно у Facebook.
Їхня сторінка розповідає про безліч смачних і, що не менш важливо, корисних ласощів ручної роботи: випічка, десерти, шоколад, цукерки, пастила. Але крім солодощів вони також роблять крупи, прянощі, олії, продукти, какао-продукти, а також натуральне мило та іграшки, які ніяк не шкодять навколишньому середовищу.
Третій обліковий запис, на який необхідно підписатися кожному екоактивісту, називається Zero. Це звичайний екомагазин, який започаткувала Мар’яна Сурма. На сторінці в основному йдеться про натуральні види косметики та нешкідливу для навколишнього середовища побутову хімію, екологічний посуд та предмети інтер’єру. На своїй сторінці дівчина ділиться життям її магазину та її власним, постійно проводить колаборації з її колегами по цеху. Ця сторінка у Facebook підштовхує людей змінити свої звички.
Очищення природи активістами
Активісти також є невід’ємною частиною Закарпаття. Безумовно, інформування нового покоління про важливість не забруднення навколишнього середовища є важливим, але що робити зі сміттям, яке вже є на Закарпатті? Людей, які прагнуть очистити Закарпаття, досить багато, але їх сил буває недостатньо, адже деякі все також продовжують викидати сміття будь-де.
Так у 2023 році волонтери прагнули очистити від сміття Теребле-Рицьке водосховище. Люди абсолютно різних спеціальностей із абсолютно різних міст і навіть областей України щомісяця збираються на екопікнік на березі “Закарпатського моря”. У 2023 році в серпні зібралося близько 300 людей різного віку. Наймолодшим було років 10, а найстаршим вже за 50. Після кожного такого екопікніка збирається близько 4 тонн відходів. Звичайно ж, ситуація з кожним разом стає тільки кращою, але роботу уповільнюють відпочивальники. Річ у тому, що багато хто не забирає із собою сміття, а викидає його або в річку, або просто залишає на березі. Але екоактивісти не здаються. Насправді така ситуація склалася не лише на березі Теребле-Рицького водосховища, а й усього Закарпаття. Одні намагаються усунути, а інша частина не замислюється про екологію зовсім. Хоча ніхто з активістів не здається і сподівається, що одного дня сміття на Закарпатті не залишиться.