Перші у світі парки та зони для відпочинку відкривали ще у Стародавні часи. Відомо, що першим парком вважають знамениті Висячі сади Семіраміди у Греції. У Китаї згодом народилося справжнє паркове мистецтво.
У Європі зони відпочинку створювали у садах. Зазвичай це були місця із плодовими деревами. У тій же Греції, посеред садів, де росли абрикос, виноград, хурма, зводилися скульптури та малі архітектурні об’єкти. Вже тоді у таких парках організовувалися релігійні та весільні церемонії, пише сайт uzhhorod.name.
В Україні перший парк було засновано у другій половині XVI століття. Йдеться про парк імені Івана Франка у Львові, який спочатку називався Єзуїтським садом. Надалі важко уявити будь-яке українське місто без парків та скверів. Ужгород у цьому показнику має вигляд справжнього європейського міста. Вартує лише уваги висаджена алея сакур та пальм. Та якщо ви шукаєте місце для відпочинку в Ужгороді, то тут їх достатньо.
Шахтинський ліс
Надзвичайно гарною місцевістю для відпочинку в Ужгороді є Шахтинський ліс. Це територія лісового масиву, яка розташована на виїзді з міста Ужгорода. Ужгородці й раніше навідувалися до лісу задля прогулянок та проведення вільного часу. Але у 2023 році місцева влада вирішила облаштувати у лісі паркову зону і надати їй більш офіційного статусу.
Звичайно ж, першочерговою метою було зберегти природний заповідник. До проєкту долучилися благодійниками, а також керівництво Ужгородського національного університету, на балансі якого і перебуває ця територія. Згодом оголосили й збір коштів, аби облаштувати парк у лісі.
Територія Шахтинського лісу приваблює ужгородців та гостей міста. Багато хто використовує цей парк для ранкових пробіжок, прогулянок та навіть заняття йогою. Слід зазначити, що територія парку потребує постійного догляду та удосконалення, але це не заважає їй бути однією із найпопулярніших зон відпочинку серед ужгородців.
Шахтинський ліс також став домівкою для любителів скандинавської ходьби, це вид фізичної активності, у якій присутня методика занять і техніка ходьби з використанням спеціальних палиць, які можна сплутати із лижними. Відомо, що така спортивна дисципліна позитивно впливає на серцево-судинну систему.
Ботанічний сад УжНУ
Справжня родзинка для відпочинку та приємних вражень. Історія створення ботанічного саду бере свій початок з 1945 року. Одразу ж після війни завідувач кафедри ботаніки Хома Юхимович Руденко став першим директором тоді ще неіснуючого саду, або ж, точніше існуючого лише на паперах. Але згодом вже почалися перші роботи із закладки майбутніх колекцій рослин.
Ботанічний сад УжНУ переживав різні часи. Ця територія потребує постійного нагляду, а це недешево. Звичайно ж, ця культурна пам’ятка була і на межі закриття, цьому посприяли фінансова криза на початку 90-х, і великий паводок у 1998 році, але все ж таки його вдалося зберегти й навіть розбудувати.
Цей сад приваблює зазвичай гостей міста. Тут можна побачити понад 150 видів рослин. Серед унікальних видів вважають тропічні та субтропічні рослини. Відвідувачі саду можуть побачити тут азалію індійську, камелію, піторспорум тобіру, лавр благородний, еріобортію. Крім цього, захоплюють гостей декоративні кущі. Тут можна ознайомитися із пятьма видами барбарисів та семи видами бересклетів.
Надзвичайно гарні й дерева на території саду. Їх сюди привозили із Китаю, США, Бразилії, Нідерландів та інших країн. Тут ростуть тюльпанне дерево, сакури, магнолії та різні види туй і кедрів.
Розташований сад у місті Ужгород, по вулиці Ольбрахта, 6. Ще одна унікальність цієї зони відпочинку – це те, що вона абсолютно безкоштовна.
Дендропарк Лаудона
Створення дендропарку в місті Ужгороді лежить повністю на плечах видатного педагога та натураліста Іштвана Лаудона. Його любов до садівництва дозволила місту над річкою Уж познайомитися з рослинністю Азії, Європи, Південної Америки, та Африки. Не вистачає у цьому парку хіба що баобабів.
Загалом дендропарк Лаудона налічує понад 100 різних видів рослин. Саму у цьому парку можна було вперше побачити сакури та магнолії. Крім цього, на території можна побачити відому в Ужгороді велетенську тую, яка була висаджена у далекому 1906 році.
На жаль, частина парку була захоплена урбанізацією міста. Якщо ж у 1886 році він простягався від вулиці Собранецької до площі Пушкіна, то у сучасності парк роздріблений на кілька майданчиків у місті. Основна частина парку збереглася біля будівлі дитячої лікарні на вулиці Ференца Ракоці II. Цю територію визнали пам’яткою садового-паркового мистецтва місцевого значення.
Сквер-альпінарій
Цей сквер, який знаходиться у центрі міста на вулиці Довженка був заснований у 30-х роках минулого століття і вважається однією із культових зон відпочинку. За історичними даними, раніше на цій території був сад при будівлі жупанату.
Пізніше парк став прикрасою для фотосесій, адже його неймовірний ландшафт та альпійська флора створили унікальні пейзажі для світлин. Закоханні пари обирають альпінарій для весільного портфоліо. На території парку встановлено бронзовий пам’ятник відомим художникам краю Йосифу Бокшаю та Адальберту Ерделі.
Цікаво й те, що сквер покритий природними залишками вулканічних порід. З верхньої частини парку бере початок водний потічок, який впадає у штучне озерце. Також територія скверу засаджена різними породами дерев та рослин.
Партерний сквер
Ще одне місце, де ужгородці та гості міста можуть відпочити, це Партерний сквер, який у 2021 році перейменували на Університетський. Цей парк прикрашає територію поблизу Закарпатської обласної адміністрації, а біля парку діє танцюючий фонтан, де можна відпочити.
Раніше цей парк був справжньою прикрасою урядового кварталу Малий Галагов. Для зведення району і паркової зони влада була змушена осушувати болотисту частину міста. Навколо парку розташовано кілька будівель з дуже гарною архітектурою.
На території скверу зростає дуже багато зелених насаджень, а ще він відомий тюльпановим деревом. Весною та літом цей сквер приваблює ужгородців та туристів, і змушує їх робити селфі з пейзажем цвітіння.
У парку облаштовані зони відпочинку, а також дитячий майданчик. Батьки із маленькими дітьми приходять сюди на каруселі та різного типу гірки. Розташований він на межі вулиць Гойди та Масарика.
Парк Петефі
На території площі Петефі в Ужгороді зведено і сквер імені відомого угорського поета та революціонера.
Парк імені Петефі будували при Чехословаччині. Тоді Ужгород був столицею Підкарпатської Русі, тож площа і мали ім’я першого президента країни Томаша Масарика.
На території парку росте 20 видів дерев. Найстарішими ж тут є липи, яким понад сто років. Надзвичайну красу парку весною надають сакури, які тут висаджували у різні періоди. Крім цього, у сквері ростуть ожина, ліщина, кілька екземплярів садового жасмину, троянди.
Сквер облаштований лавками, бруківкою та зеленими зонами. Тут створили й спеціальні парковки для велосипедів та електросамокатів. Також у парку зведено статую у повний зріст самого Шандора Петефі. У парку також зведено монумент у вигляді хреста, який символізує хоробрість захисників України.
Липова алея
Відому ужгородську липову алею знають не лише в Україні. Вона вважається найдовшою алеєю Європи, й приваблює своїм виглядом місцевих жителів та туристів протягом усіх періодів року. Її протяжність 2 кілометри 200 метрів, а територія облаштована лавками та доріжкою, яку ужгородці використовують для ранкових та вечірніх пробіжок.
Липова алея створювалася чехословацькими архітекторами. Саме вони на початку XX століття запропонували засадити територію деревами, аби створити зону для відпочинку, яка могла б рятувати місцевих жителів від спеки. Всього було висаджено 300 дерев різних сортів лип. Тут є кримські, американські, канадські й широколисті липи.
Ще однією родзинкою алеї є цвітіння дерев, адже вони дозрівають поступово залежно від сорту дерева. Так квіткові запахи на алеї відчутні з травня і до середини липня. Не менш вражаючою є осінь на липовій алеї, адже дерева створюють своїми золотими барвами справжню казку.
Липова алея розташована у самісінькому центрі Ужгорода. Поблизу можна і випити кави, і з’їсти влітку морозива. Не менш гарним є і вид на річку Уж із будь-якої лавки алеї.
Ще вздовж Липової алеї будуть зустрічатися міні-скульптури, які в Ужгороді стали справжньою родзинкою. На початку найдовшої алеї Європи усіх містян та гостей зустріне легендарний композитор і засновник гурту Deep Purple Джон Лорд. Далі у вигляді мініатюрної скульптури розташувався інший музикант, відомий фронтмен угорського рок-гурту Republic Ласло Боді, який був уродженцем Ужгорода.
В центрі алеї зведений пам’ятник президенту Карпатської України, Герою України Августинові Волошину.
Ротарі парк
Дуже популярне місце відпочинку для ужгородців із незвичною назвою. Якщо ж вдаватися до назви, то парк отримав її 2003 році. Рішення було прийнято через те, що члени Всесвітньої організації Rotary International зробили дуже багато для розвитку міста над Ужем. На згадку про це вхід до парку прикрашає арка із написом Rotary Park.
Rotary International – всесвітня громадська організація, яка об’єднує бізнесменів та представників різних професій. Місією організації є запровадження програм гуманітарного характеру. Перший Ротарі клуб у світі з’явився у Чикаго у 1905 році.
У Ужгороді Ротарі клуб заснували у 1929 році. Його членами були представники бізнесу, культури, медицини, провідні політики. Серед відомих постатей членами клубу були відомий політик та губернатор Підкарпатської Русі Константин Грабар, художник Адальберт Ерделі, хірург Олександр Фединець.
Розташований парк на вулиці Митній. За останні часи він пережив реконструкцію. Оновлено лавки та зведено спортивний та дитячі майданчики. У парку дуже часто проводили творчі вечори та організовували кінотеатр просто неба.
У парку дуже затишно. Хвойні та листяні дерева надають відвідувачам атмосферу маленького лісу, адже їх у парку понад двісті одиниць. Ще не менш важливо, що цей парк розташований поблизу Липової алеї, і у поєднанні ці дві місцевості довершують одна одну.
Підзамковий парк
Цей парк в Ужгороді заснували на початку XVII століття, аби розводити там звірів для королівських ловів. За часів панування династії Другетів у парку було висаджено багато дерев. Саме у цьому парку можна побачити платан кленовидний, якому понад 500 років.
Цей парк, як і попередній, може занурити кожного відвідувача в атмосферу лісу. Тут ростуть різні породи дерев. Більшість із них збереглися ще із часів Угорського королівства.
У 1901 році в середині Підзамкового парку був побудований стадіон. Вже після війни на ньому базувалася футбольна команда СК “Русь”, вихованці якої свого часу підсилили київське “Динамо”. З часу незалежності України парк та стадіон було приведено до ладу. Тут ідеальне місце для проведення спортивно-оздоровчих заходів.
У самому парку облаштована канатна доріжка, як для дітей, так і для дорослих. Любителі екстриму та важких шляхів можуть спокійно кинути собі виклик. Крім цього, на території парку діє невеликий комплекс атракціонів.
Єдиним мінусом Підзамкового парку ужгородці вважають його віддаленість від центральної частини міста. Вулиця Анкудінова розташований за два кілометри від Липової Алеї.
Боздоський парк
Про цей парк можна сказати класично — вершки на останок. І дійсно, Боздоський парк в Ужгороді став найпопулярнішим місцем серед ужгородців та гостей. Здебільшого сюди приходять із дітьми, адже тут для них стільки розваг, що, мабуть, у всьому місті їх стільки не знайти.
Але спочатку трохи історії. Важко уявити, але на території сучасного парку у XV столітті було невелике село. Саме ним володіли угорські дворяни Бозоші. На території колишнього заводу “Ужгородприлад”, який знаходиться через дорогу від парку, збереглися рештки дворянського палацу. До слова, село існувало до приходу в область радянської влади.
У 1954 році радянською владою було прийнято рішення на 50 гектарах землі висадити кущі та дерева. Облаштували територію і пішохідними доріжками, а у підсумку назвали Комсомольським парком. Згодом на території парку відкрили атракціони із височезним оглядовим колесом.
Справжнє життя вирувало на парковій території. Ужгородці традиційно навідувалися у парк на вихідні. Згодом усі масові свята також почали проводити у Комсомольському парку. Але це все закінчилося на початку 90-х років.
Країну чекали важкі фінансові часи. Парк перетворився у місцину чагарників та ржавіючих атракціонів. Подейкували, що ним було небезпечно прогулюватися у вечірній час, адже можна було зустріти там здебільшого грабіжників та безхатьків.
Лише на початку нового століття місцева влада взялася за відновлення цього парку. Спочатку було створено комунальне підприємство “Парк культури й відпочинку Боздоський”, а згодом розпочалися і реконструкційні роботи. За перші 10 років можна було побачити облаштування трьох алей.
Згодом на території парку почав зароджуватися парк атракціонів. Спочатку це було кілька маленьких каруселей та батутів. Через деякий час тут виріс повноцінний луна-парк з американськими гірками та безліччю інших розваг. На території парку відкрили контактний зоопарк і найдовшу канатну доріжку у місті. Взимку у парку діє льодяна ковзанка та гірка для тюбінгу.
Зі сторони стадіону “Авангард” до парку можна пройти через підвісний пішохідний міст, який деяких людей настрашує через своє хитання. Слід зазначити, що саме із цієї сторони парк ще потребує робіт із благоустрою. До прикладу, на території збереглися залишки від траси для картингу, яка б могла також стати прикрасою парку та непоганим місцем розваги.
У Боздоський парк люди приходять не лише заради розваг. Завдяки його території тут можна сховатися від міських буднів, звуків транспорту та постійного будівництва, адже за останні роки у місті Ужгород зводять багато нових мікрорайонів. Для романтичних побачень закохані пари обирають прогулянки відомою платановою алеєю, яка стала справжньою окрасою Боздоського парку. Також у парку зведена капличка, а це значить, що тут можна одразу ж і повінчатися.
Підсумок
Загалом, це лише маленька частина зон відпочинку міста Ужгород. Звичайно ж, за своїм плануванням, кожен новий мікрорайон будується зі своїми скверами. Крім того, новою родзинкою міста може стати й пальмова алея, яка з’явилася у місті цього року. Не можна оминути стороною й період цвітіння сакур в Ужгороді, адже у цю пору навіть мешканці сусідніх міст приїжджають до обласного центру заради селфі на фоні рожевого дерева.
Джерела:
- https://www.facebook.com/profile.php?id=100091492371879
- https://www.facebook.com/pages/Ботанічний-Сад-УжНУ/1293344917379408
- https://uzhhorod.one/uk/eternal/zakarpatskyj-vchytel-z-velykoyi-litery-istoriya-zhyttya-ishtvana-laudona-2508
- https://www.facebook.com/uzhguidebook
- https://www.facebook.com/groups/zakarpattia/permalink/7135178339888456/
- https://visit-uzhhorod.com/2024/02/28/ploshha-shandora-petefi/
- https://www.facebook.com/pages/Ротарі-Парк/883811491692350
- https://www.facebook.com/RotaryClubUzhgorod/?locale=ru_RU
- https://www.facebook.com/bozdosh.pidzamkovuy?locale=ru_RU