Підзамковий парк

Підзамковий парк — найдавніший зелений масив Ужгорода під замковою горою

Чотири гектари старого дерева біля підніжжя замкової гори — це не просто парк, а те, з чого взагалі почалася паркова історія Ужгорода. Його заклали графи Другети ще в добу пізнього Середньовіччя, і закладали не для прогулянок: тут тримали звірину для панських ловів, тому за парком закріпилася назва «Звіриний». Сьогодні від тієї епохи лишився живий свідок — платан, привезений з Італії 1610 року, найстаріше дерево міста. Парк лежить на правому березі Ужа, у вузькій смузі між річкою і схилом, над яким височить Ужгородський замок, і саме ця вертикаль — вода внизу, крони посередині, бастіони вгорі — робить його найкінематографічнішим зеленим об’єктом Закарпаття.

Родзинки

• Платан Другетів — платан західний, за табличкою привезений з Італії у 1610 році графом Другетом, тодішнім власником замку; обхват стовбура 9,6 метра, висота 22 метри, дерево має заповідний статус і вважається найстарішим в Ужгороді.
• Ужгородська дитяча залізниця — колія завдовжки 1,1 кілометра, найкоротша в Україні й одна з найкоротших у Європі; тупикова лінія веде вздовж річки від центру міста до паркової станції.
• Магнолії й хвойна колекція — у складі насаджень сосна, туя, кипарисовик, а поряд із платаном ростуть магнолії, які зацвітають раніше за все інше в парку.
• Замок над кронами — бастіони кінця XVI століття з мурами висотою десять-пʼятнадцять метрів видно з паркових алей знизу вгору, під ракурсом, недоступним із самого замкового двору.
• Стадіон у межах парку — спортивний майданчик, чия історія тягнеться ще з чехословацьких часів, коли тут грав місцевий клуб.
• Бузок і садовий жасмин — чагарниковий ярус, що дає парку його травневий запах; це рештки старої декоративної схеми, накладеної на середньовічний звіринець.

Що всередині

Парк невеликий і читається за одну прогулянку: чотири гектари між річкою й крутим схилом, з алеями, які то піднімаються, то вирівнюються. Тут немає простору для лісового усамітнення, як у великому лівобережному лісопарку, зате є щільність — на кожні сто метрів припадає щонайменше один об’єкт із власною історією.

• Паркова станція дитячої залізниці з платформою та рухомим складом — тепловоз ТУ2 і два пасажирські вагони у синій лівреї з написом «Закарпаття».
• Зона атракціонів і дитячих майданчиків — історична функція парку культури та відпочинку, яку територія несе з середини ХХ століття.
• Мотузкова дорога, натягнута між старими деревами, і тир — компактний набір активностей на невеликій площі.
• Кафе й точки з напоями біля головних алей, розраховані передусім на потік туристів, що спускаються від замку.
• Дендрологічна складова: платан, сосна, туя, кипарисовик, магнолія, бузок, чубушник — саме за неї парк і отримав охоронний статус.
• Спортивна частина зі стадіоном і залишками старої купально-спортивної інфраструктури, що чекає на відновлення.

Чим зайнятися і для кого

• Туристам із замковим маршрутом — парк логічно замикає спуск від фортеці й музею просто неба, даючи тінь і лаву після годин на відкритому замковому дворі.
• Родинам із дітьми — дитяча залізниця, атракціони й мотузкова дорога зібрані на одній території, без переїздів між районами.
• Любителям дерев — тут росте найстаріше дерево міста, і побачити чотирисотлітній платан із обхватом майже десять метрів можна безкоштовно й без екскурсії.
• Фотографам — перепад висот дає ракурси на бастіони знизу, а весняні магнолії та бузок працюють як передній план.
• Тим, хто цікавиться історією — це рідкісний випадок, коли середньовічний мисливський звіринець, чехословацький спортивний майданчик і радянська дитяча залізниця вміщаються в межах одного паркану.
• Пішоходам, що йдуть із центру — парк лежить на природному маршруті від центральних площ до замкової гори, тож заходити сюди можна без окремого гака.

Як дістатися і практичне

Парк лежить у центральній частині Ужгорода, на правому березі Ужа, під замковою горою: від головних міських площ сюди десять-пʼятнадцять хвилин пішки, від залізничного вокзалу через міст — близько півгодини. Ужгород невеликий, і майже всі туристичні об’єкти правобережжя обходяться пішки; міські автобусні маршрути, що йдуть через центр, зупиняються за кілька хвилин ходу від входу. Вхід до парку вільний. Замок, музей просто неба та ботанічний сад — окремі об’єкти з власними квитками й режимом роботи, парк до них не входить, хоч і межує. Атракціони, мотузкова дорога й кафе працюють сезонно, переважно з весни до осені. Дитяча залізниця історично курсувала у вихідні та святкові дні теплого сезону, однак від початку повномасштабного вторгнення рейси призупинені — актуальність варто перевіряти перед візитом. На сам парк закладайте сорок хвилин — годину, на зв’язку «парк плюс замок плюс скансен» — половину дня. Комендантської години в Закарпатті не запроваджували, це єдина область України без неї, але повітряні тривоги лунають; орієнтуйтеся на капітальні будівлі центру, до яких звідси кілька хвилин.

Коли відвідати

Ранню весну парк відкриває раніше за решту міста: магнолії тут зацвітають наприкінці березня — на початку квітня, коли листя на платані ще навіть не проклюнулося, і білі та рожеві крони стоять на тлі голих гілок. Далі йде окремий ужгородський сюжет — сакури. Перші декоративні вишні висадили в місті у 1923 році, за чехословацької доби, і сьогодні цвітіння тримається сім-десять днів у другій половині квітня, а в теплі роки зміщується на другий тиждень місяця; найгустіші алеї — на правобережних набережних неподалік, і парк природно вписується в маршрут між ними та замком. Травень додає бузок і чубушник, і саме тоді парк пахне найсильніше за рік. Літо тут прохолодніше, ніж на відкритих набережних: щільні крони старих дерев і близькість річки тримають тінь, а стежки під схилом майже не прогріваються. Осінь — найкращий сезон для платана: його широке пʼятилопатеве листя жовтіє пізно й опадає великими пластами, оголюючи характерну плямисту кору, через яку дерево впізнають здалеку. Взимку Ужгород здебільшого безсніжний, парк стоїть прозорий, і з нього видно замкові мури так, як не видно жодного іншого місяця в році.

Цікаво знати

Історія цієї території починається з Ужгородського замку. У 1322 році угорський король Карл І Роберт передав фортецю італійському роду Другетів, і вони володіли нею до 1691 року — понад три з половиною століття. Наприкінці XVI століття Другети перебудували замок під артилерійську добу: зʼявилися ромбічні бастіони, мури висотою десять-пʼятнадцять метрів, палац із квадратними вежами по кутах і стінами завтовшки два з половиною — три метри, рів і підйомний міст. Тоді ж навколо фортеці сформувалася система з пʼяти парків, і Підзамковий був одним із них. Спочатку це був звіринець: тут утримували дичину для панських ловів, звідки й стара назва «Звіриний».

Живий доказ тієї доби стоїть у парку донині. Згідно з табличкою, платан західний привіз із Італії у 1610 році сам граф Другет. Дерево перевищує чотириста років, має обхват 9,6 метра й висоту 22 метри, охороняється державою і вважається найстарішим в Ужгороді. На початку 1870-х парк перейменували на честь угорського громадсько-політичного діяча Іштвана Сечені — цей топонім протримався до зміни держав.

Чехословацький період став для парку другим народженням. Після 1919 року край увійшов до першої Чехословацької республіки як Підкарпатська Русь, і саме за ці двадцять років (1919–1939) Ужгород отримав свою модерну забудову: чеські архітектори звели квартал Галагов на осушеній низині, чеські ботаніки у 1928-му висадили вздовж правобережних набережних липову алею завдовжки два кілометри двісті метрів — понад триста дерев, які досі вважають найдовшою липовою алеєю Європи. У Підзамковому парку тоді облаштували стадіон спортивного клубу «Русь» і міський басейн — тобто з мисливського звіринця він перетворився на публічний спортивно-рекреаційний майданчик, яким лишається й досі.

Радянська доба додала останній шар. 1 серпня 1947 року тут відкрили Ужгородську дитячу залізницю — тупикову колію завдовжки 1,1 кілометра з двома станціями: сьогоднішня «Молодіжна» встигла побувати «Сталінською» й «Піонерською», друга називається «Парк». Того ж 1947-го замок над парком став краєзнавчим музеєм, а в червні 1970 року поруч, на замковій горі, відкрився музей народної архітектури та побуту — скансен площею чотири гектари, найвідоміший експонат якого — дубова церква з Шелестова 1777 року, одна з двох автентичних лемківських церков, збережених в Україні. Охоронний статус парку-памʼятки садово-паркового мистецтва місцевого значення територія отримала 18 листопада 1969 року. У листопаді 2023-го дитячу залізницю передали з державної власності до комунальної — Ужгородській громаді, з умовою зберегти її навчальне призначення й публічний статус.

Поради відвідувачу

• Плануйте парк на спуск, а не на підйом: логічніше почати з замку й музею просто неба нагорі та завершити прогулянку внизу, під платаном.
• Взуття беріть на нерівність — частина алей іде схилом, і після дощу вони слизькі.
• Якщо їдете заради дитячої залізниці — уточнюйте розклад заздалегідь: лінія роками працювала з перервами, а зараз рейси призупинені.

Питання й відповіді

Чому Підзамковий вважають найдавнішим парком Ужгорода? Його заклали графи Другети як мисливський звіринець ще в добу пізнього Середньовіччя, задовго до появи в місті будь-яких публічних парків. Усі інші зелені масиви Ужгорода молодші щонайменше на триста років.

Де шукати платан Другетів і як його впізнати? Дерево стоїть у парку й має інформаційну табличку. Обхват стовбура 9,6 метра, висота 22 метри, кора характерно плямиста, зі світлими латками — сплутати його з іншими деревами парку неможливо.

Чи працює зараз дитяча залізниця? Історично лінія курсувала у вихідні та святкові дні теплого сезону, з великими перервами у 2008–2009 і 2019–2021 роках. Від початку повномасштабного вторгнення рейси призупинені, тож перед візитом статус варто перевіряти.

Чи входить замок у парк? Ні. Ужгородський замок і музей народної архітектури та побуту — окремі музейні об’єкти на горі над парком, зі своїм режимом роботи та вхідними квитками. Парк лише межує з ними знизу.

Скільки часу закласти? На сам парк вистачить сорока хвилин — години. Якщо об’єднати його з замком, скансеном і ботанічним садом поруч, виходить повноцінна половина дня.

Коли тут цвітуть магнолії? Кінець березня — початок квітня, залежно від зими. Це найраніше цвітіння в парку, воно випереджає навіть міські сакури, пік яких припадає на другу половину квітня.

Чи зручно тут із дитячим візком? Частково. Головні алеї рівні й прохідні, але ділянки вздовж схилу мають перепади висот, тож маршрут доведеться будувати з урахуванням рельєфу.

Що ще подивитися поруч? Замок з краєзнавчим музеєм, музей народної архітектури та побуту з церквою 1777 року та ботанічний сад університету з колекціями магнолій, сакур і рододендронів — усе в межах пішої досяжності від парку.