Геотермальні ресурси — це теплова енергія землі, експлуатація якої економічно доцільна сучасними технічними засобами. Джерелом цієї енергії є постійний потік тепла з надр, який направлений до поверхні, пише сайт uzhhorod.name. Докладніше геотермальні ресурси Закарпаття досліджує Д. І. Кайнц у своїй статті irbis-nbuv.gov.ua
Види геотермальної енергії
Розрізняють наступні основні види геотермальної енергії:
- тепло поверхневих шарів землі, яке відбирають тепловими помпами;
- тепло підземних гідротермальних резервуарів, з яких можна через свердловину виводити на поверхню нагріту воду (або пар), а також тепло природних гейзерів, що виходять на поверхню;
- тепло надр, яке утримується під поверхнею землі, де відсутня вода;
- теплова енергія магми (розплавленої або накопиченої під вулканами).
У світовій практиці нині використовуються перших два види. США займає перше місце з вироблення електроенергії з геотермальних джерел. Другу сходинку посідає Індонезія. Але, за даними аналітиків, вона вже випередить США за геотермальною потужністю до 2027 року. Замикають трійку лідерів Філіппіни. Потім йдуть такі країни: Туреччина, Нова Зеландія, Мексика, Італія та Ісландія.
Геотермальна енергія надр планети оцінюється колосальною величиною — 8•103°Дж. Однак дуже незначна частина її може бути використана. Щоб визначити, чи має певна місцевість промисловий потенціал геотермальної теплоти, необхідний геологічний пошук, який вимагає значних затрат. Україна має великий потенціал для розвитку геотермальної енергетики. Це пов’язано з геологічними особливостями рельєфу та особливостями геотермальних ресурсів країни.
У Закарпатській області розвідувальні роботи частково виконано. Було виявлено, що надра території Закарпатської області мають підвищену температуру. Ізотермічна поверхня +50°С простежується на глибинах 520-600 м, а на глибині 4,2 км температура надр доходить до 210°С (Мукачівська свердловина). Для прикладу, у найперспективніших районах Криму температура порід на глибині 4 км становить 180°С, на Львівщині (біля м. Мостиська) на глибині 3,5 км — 130°С. Тому не випадково геологи виявили на територіях Берегівського, Іршавського, Мукачівського, Хустського та Ужгородського районів чимало родовищ теплих, гарячих і дуже гарячих підземних мінеральних вод. Реальні експлуатаційні запаси потенціалу геотермальних вод Чопсько-Мукачівської западини оцінено у 284•10°ккал на рік. Про інші багатства надр Закарпатської області читайте в статті.
Берегівський район
Саме цей регіон найкраще розвідано, тут виявлено 6 родовищ геотермальних вод. У цілій низці свердловин глибиною 600-1000 м виявлені гарячі термальні води різної мінералізації (1-8 г/л) з температурою до 50° С. Найгарячіші джерела зосереджені у м. Берегово з температурою 55-60°С.
Саме ці свердловини експлуатуються з 1973 року для плавального басейну спортивної бази «Закарпаття». Вода в них вуглекисла борна хлоридно-натрієва з високою мінералізацією — 20-25 г/л. Вона має дуже широкий спектр лікувальних властивостей і включена до стандарту України 42.10-02-96 «Води лікувальні мінеральні».
На Берегівщині виявлено ще одне перспективне родовище поблизу санаторію «Косино». У трьох його свердловинах глибиною 700, 900 та 1300 м виявлені мінеральні води середньої мінералізації (9,4-10 г/л) з температурою 50-52°С. В обмеженій кількості ця вода використовується санаторієм, але придатна і як теплоносій.
Хустський район
На Хустщині, поблизу с. Велятино, з глибини 925-950 м свердловиною виведено дуже гарячі (55-60°С) води з мінералізацією 88-90 г/л. За складом та концентрацією мінералів ця вода схожа на відому «Єреванську» мінеральну воду (слабо-вуглекисла, хлоридно-натрієва, борно-йодно-бромна). Термальна вода з цієї свердловини частково використовується водолікарнею для ванн з розведенням наполовину прісною водою.
Такого ж типу термальна вода виявлена в Шаянському родовищі з температурою 33°С. Її теж активно використовує санаторій.
Ще одну слаболужну мінеральну воду (24°С), яка має азотно-кремнистий, хлоридно-кальцієво-натрієвий склад, виявлено в родовищі «Нарцис» поблизу однойменної бази відпочинку, при якій відкрито басейн. Вода придатна і для питного лікування. Раніше був розлив лікувально-столової води під назвою «Нарцис», але зараз це виробництво не працює.
Мукачівський район
У Мукачівському районі частково розвідані геотермальні ресурси. Виявлено Мукачівське, Латорицьке, Залужське родовища, джерело «Лісарня», а також окремі водопроявлення, зокрема поблизу с. В. Лучки. Частково експлуатуються у басейнах та водолікарні Мукачівське родовище азотно-метаново-хлоридно-кальцієвої слабокислої води з температурою 35°С і високою мінералізацією.
Води Латорицького родовища з температурою 42°С — це метаново-хлоридно-натрієвий розсіл, який використовуються для рекреації у санаторії «Карпати». Для цієї ж цілі використовуються води родовища «Лісарня» з температурою 37°С.
Залужське родовище метаново-йодно-бромного хлоридно-натрієвого розсолу є перспективним для теплової енергетики. Тут виявлена Залужська високотемпературна аномалія, розміри якої (30 км) оконтурені ізотермою 170°С на глибині 3,5 км.
Іршавський район
В Іршавському районі значні геотермальні ресурси, одні з найбільших в області. До того ж тут єдине в області Іршавське родовище термальних азотно-метанових вод, які утворюються в результаті насичення підземних вод газами біохімічного походження. Температура в цьому родовищі 38,5°С, вода метаново-вуглекисло-бромна середнього ступеня мінералізації. Частково використовується водолікарнею «Боржава».
Виноградівський район
У Виноградівському районі до перспективних віднесено родовище «Теплиця», яке розташоване поблизу м. Виноградів. Хлоридно-натрієва вода тут досить гаряча — 41°С, з вмістом кремнієвої кислоти, йоду та брому.
Ще одне родовище розташоване поблизу с. В. Поладь. Температура води в ньому ще вища — 52°С.
Ужгородський район
Ужгородщина представлена також значними геотермальними ресурсами. Це наступні 4 родовища:
- Ужгородське (свердловина по вул. Крилова гарячої середньомінералізованої води 34°С, свердловина в дитячій міській лікарні теплої води 20°С та дві свердловини в Боздоському парку з водою малої мінералізації 26-29°С);
- Нижньо-Солотвинське (високомінералізована вода 41°С);
- Розівське (високомінералізований розсіл 60°С);
- Русько-Комарівське (35°С, високомінералізована рідкісна вода типу «Криниця»).
Два перших родовища частково використовуються для ванн і для пиття.
Перспективи розвитку геотермального потенціалу Закарпаття
Перспективним є використання геотермальних ресурсів області не тільки для лікувально-оздоровчих цілей, але і як важливого енергетичного ресурсу. У світовій практиці серед відновних джерел енергії геотермальна енергетика на другому місці після гідроенергетики.
Геотермальна енергія в Україні розвиватиметься завдяки своїй перспективі, екологічності та доступності. Це вид енергії, який може замінити такі види палива, як вугілля та нафту, які є джерелами парникових газів. Наразі в Україні немає чинних геотермальних електростанцій, підписано лише меморандуми з іноземними державами про співпрацю у сфері геотермальної енергетики та дослідження геотермального потенціалу України.
Але важливо памʼятати, що цей вид відновлювальної енергії є перспективним, якщо правильно утилізовувати геотермальну воду. Рідини, які видобуваються з землі в процесі буріння, можуть містити велику кількість токсичних хімікатів, а також парникових газів. Неправильна утилізація або перероблення відходів може призвести до потрапляння в атмосферу або просочення в ґрунтові води шкідливих речовин і завдати шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Підсумовуючи, є всі підстави вважати, що Закарпатська область, перейнявши досвід Угорщини, яка вважається європейським центром гідротерапії й інших країн, раціонально буде використовувати цей дар природи і як рекреаційний ресурс, і як енергетичний.
Про те, де можна відпочити на Закарпатті в теплих термальних джерелах, читайте в статті.