Базальтові стовпи – це геологічні утворення, що виникають внаслідок охолодження і кристалізації базальтової лави. Вони утворюють характерні колоноподібні структури з шестикутними або багатокутними перетинами, які можуть виглядати як масивні кам’яні стіни або окремі стовпи, пише сайт uzhhorod.name.
Найбільшою такою геологічною формацією вважають Дорогу Гігантів у Північній Ірландії. Вона виникла після стародавнього виверження вулкана та складається з близько 40 тисяч зв’язаних базальтових колон.
Процес утворення базальтових стовпів доволі цікавий. Спочатку відбувається виверження базальтової лави, яка розтікається по поверхні та заповнює тріщини в земній корі. Далі відбувається охолодження лави. Через те, що цей процес нерівномірний, виникають тріщини, які утворюють багатокутні перетини. Тут вступають закони фізики, які роблять ці перетини здебільшого шестикутними.
Базальтові стовпи є досить поширеним явищем, але вони не є такими розповсюдженими в Україні, як, наприклад, в Ірландії чи Ісландії. Однак є деякі області, де можна знайти подібні геологічні утворення.
На території Криму також можна знайти деякі місця з базальтовими стовпами. Наприклад, на заході Криму, в районі гори Демерджі, можна побачити кілька природних атракцій, включаючи базальтові стовпи.
У деяких районах Східних Карпат, зокрема в області Львівщини, можна натрапити базальтові стовпи. Наприклад, в районі Сколівських Бескидів є деякі місця з цими унікальними утвореннями.
А ось, наприклад, на Закарпатті є сліди вулканічної активності, яка в минулому могла призвести до утворення базальтових стовпів. Таких локацій в області є декілька. Не всі про них знають, але це дуже крута фотолокація.
Бене
Село у Берегівському районі оточене горами. Тут на одній із них з’явилася локація, подібна до базальтових стовпів. Але це не пов’язано з виверженням вулкана. Під час археологічних розкопок тут було виявлено пізньопалеолітичну стоянку. Також у селі трапляються крем’яні вироби палеолітичного часу. Відомо, що у 1932 році на схилі гори Гайош був знайдений бронзовий скарб, у якому було 20 браслетів. Також у селі були знайдені монети часів Римської імперії. Скельна локація розташована прямо по головній дорозі, якщо їхати з міста Берегового.
Якщо ж завітати до села Бене, то треба знати, що у цьому селі є ще кілька цікавих історичних пам’яток. У XV столітті було споруджено храм у романському стилі, який постраждав від нападів татар. Також тут варто відвідати маєток місцевого землевласника та винороба Йозефа Пума. Садиба була зведена у 1928 році. У 40-х роках минулого століття у будівлі функціонувала однорічна садівничо-виноградарська школа, а згодом інтернат для дітей дошкільного віку з психофізичними вадами.
У селі побудований міський культурний центр. У дворі цього закладу створений парк дерев’яних скульптур, який став туристичною візитівкою села. А ще Бене межує із селом Квасово, у якому збереглися руїни тамтешнього замку.
Село Бене на Берегівщині також є домівкою полуниці. Через сприятливий клімат майже всі господарські угіддя засіяні цією ягодою. Також славиться село виноробнями братів Парасок, які налічують понад 180 сортів винограду.
Сільце
Вже справжні базальтові стовпи зустрічаються в іншому селі на Берегівщині. У селі Сільце цю локацію теж можна побачити випадково з вікна автомобіля. За словами геологів, на цій місцевості залишилися сліди давніх вулканів. Але базальтові стовпи тут, скоріш за все, з’явилися під час видобутку каміння на надгробки. Базальтові стовпи тут вертикальні, а їхня висота сягає 20 метрів.
Окрім природної фотолокації, село Сільце має цікаві історичні факти. Тут також знаходили бронзові скарби, а під час однієї з геологічних експедицій поблизу гори Бодулів було виявлено два бронзових кельти, залізний браслет та кільце із чистого золота.
На горі розташоване одне з найменш відомих фортифікаційних укріплень Закарпаття. Точніше, тут лише залишки оборонної будівлі, які датуються XIII століттям. З цієї гори відкривається дуже гарний краєвид на село та “Долину теплиць”. У Сільці можна познайомитися з роботою легендарної Боржавської вузькоколійної залізниці, а також побувати в Храмі Покрови пресвятої Богородиці XIX століття.
Поляна
Виявилося, що на Свалявщині також є скеля із базальтовими стовпами. Розташована вона в урочищі Сипарник поблизу села Поляна. Знайти її дуже важко, адже вона розташована далеко від цивілізації. На цю знахідку випадково натрапили колись фотокореспонденти одного закарпатського інтернет-видання.
Звичайно ж, Поляна відома своїми гірськолижними курортами Катерина та Ведмежа. З року в рік сюди приїжджають сотні тисяч туристів. Через це у місцевої влади, можливо, і немає інтересу популяризувати такі локації, як базальтові стовпи.
Не менш відомими є і полянські мінеральні води, які мають лікувальні властивості. У Поляні працюють відомі санаторії “Сонячне Закарпаття”, оздоровчий комплекс “Сонячний” та однойменний із селом заклад лікувального типу.
У селі також побудована церква імені святого архангела Михайла XIX століття. Хоча, за історичною довідкою, на цьому місці була стара дерев’яна церква, яку звели у 1649 році. Проте кілька разів цю церкву спалювали та відновлювали. У підсумку було вирішено дерев’яну конструкцію замінити.
Кольчино
У Мукачівському районі, в селі Кольчино, є справжні базальтові стовпи. У чому їхня справжність? Вони дійсно утворилися багато тисяч років тому після виверження вулкана. Майже всі вони мають форму шестикутника та розташовані паралельно до землі. Загальна площа базальтових стовпів понад 20 метрів. Висота їх понад 5 метрів. Дістатися до цієї природної локації можна через село Кольчино, рухаючись у напрямку маленького села Жборівка.
На території села Кольчино поселення з’явилося в І тисячолітті до нашої ери. Археологи вважають, що перші люди в селі займалися виробленням кераміки. Одним із туристичних об’єктів є гора Тупча. На її схилі були знайдені мустьєрські місцезнаходження. Після дослідження експедиції Ужгородського державного університету тут були виявлені наземні житла та господарські споруди вищезгаданої культури. У 1874 році на одному з заводів села було виявлено монету Римського імператора Траяна.
На горі Жоржина розташований курганний могильник куштановицької культури. Також можна побачити перший на Закарпатті залізоплавильний завод, який працював на добутій місцевій руді. Тут також можна побачити першу у Карпатах гідроелектростанцію з млином.
У селі Кольчино побудований Храм Покрови Пресвятої Богородиці, який бере свій початок з 1692 року. Спочатку це була дерев’яна лемківська церква, яка піддавалася варварським спаленням татарами. Церкву відновлювали кілька разів, а у 1882 році вирішили на місці дерев’яної побудувати цегляну.
А у присілку Кольчина, Шелестово (це село вже приєднали до села), стояла старенька дерев’яна Церква Святого Архангела Михаїла. Дата її будівництва датується 1777 роком. Унікальність полягає в тому, що коли церкву вирішили перебудувати, то дерев’яну не нищили, а перевезли у краєзнавчий музей Ужгорода, де вона служить експонатом для туристів.
Чи є подібні локації ще?
Не зовсім базальтові стовпи, але теж цікаві локації для світлин були знайдені у Вишкові (Хустський район), Перечині (Ужгородський район), Арданові (Берегівський район). Усі вони утворилися через механічні роботи, адже здебільшого там діяли піщані кар’єри. Також подібну локацію можна зустріти поблизу села Сусково (Мукачівський район).